Частина 2

 Тетяна

07:05*

 Сонце яскраво світило через віконце, хоча надворі зима! Цього року зима якась не сніжна і це мене не радує. Бо я просто обожнюю сніг! Мій ранок пройшов, як завжди: я прокинулася, зробила водні процедури, поснідала чаєм із запіканкою. Далі я зробила нюдовий макіяж, але нафарбувала вуста рожевою помадою. Одягнула свою нову спідницю, легеньку білу кофту без усіляких малюнків і так, як на дворі зима на верх кофти одягнула сірий кардиган, взула я зимові чоботи на не високій танкетці. Ну і звісно моє зимове пальто. Сьогодні вже четвер, а отже завтра ми будемо виступати. Взагалі я рада, бо буду танцювати разом із Денисом, але чесно хвилююся, щоб не накосячити. Всі ці дні ми репетирували і в нас доволі непогано виходить. Зараз я йду на до школи на перший урок - фізика. Терпіти її не можу, але потрібно вчити. Що ж...

"Сподіваюся я виживу після фізики. В нас ж сьогодні остання контрольна перед канікулами"

*Після уроків*

  Після уроків ми залишаємося в нашому класі, щоб порепетирувати. Денис весь день на мене дивно дивився, варто лише мені подивитися на нього - він дивиться на мене. Мені й Женя казала, що Денис цілий день спостерігає за мною. Що це може означати? Навіть не знаю...

- Денис і Таню, зараз ви - вивела мене з думок Наталія Іванівна. Я й не встигла помітити як настала наша черга повторювати танець! Ну що ж... Я встала і підійшла до Дениса, зазирнувши йому в очі я помітила лише захоплення і радість. Ми взялися за руки і почали танцювати. Це було так легко. Весь танець ми дивилися одне одному в очі і не відводили погляду, лише коли ми закінчили і потрібно було сідати на свої місця, ми відвели погляд.

"Що це було?"

 Коли всі порепетирували ми почали розходитися. Я попрощалася з Женею і пішла додому, але мене наздогнав Денис.

- Привіт, ти чудово танцюєш - сказав він

- Привіт, дякую ти також - посміхнулася я, а він мені в відповідь теж

- Слухай, а ти зараз поспішаєш додому?

- Ні, а що?

- Давай зайдемо в кав'ярню? Тут недалеко я знаю, там роблять чудову каву і прекрасне морозиво

- Я б з радістю, але виглядаю я жахливо

- Ти що? Ти прекрасно виглядаєш! Ходімо - благав Денис на що я посміхнулася

- Ну добре, а як називається кав'ярня? - запитала я

- "Sweets"

- Вау, гарна назва

- Мені теж подобається - зізнався хлопець

   Далі ми йшли до кав'ярні розмовляли про різні дрібниці. Мені з ним так спокійно й легко. Зізнатися чесно, то я ніколи не мала хлопця і не думала, що можна так "легко" спілкуватися з хлопцями.

   Ми зайшли в кав'ярню. Всередині вона виглядала дуже затишно, був навіть  камін, загалом вона була зроблена в англійському стилі. Ми сіли за столик біля вікна і до нас одразу підійшов офіціант.

- Добрий день, бажаєте, щось замовити?

- Добрий, мені будь ласка капучино і карамельне морозиво - сказав Денис

- А мені латте і також карамельне морозиво, будь ласка

- Добре, через 5 хвилин все принесу

  Він пішов, а ми з Денисом сиділи мовчки, але я вирішила порушити тишу.

- Денис, а чому ми в молодших класах ворогували?

- Я й сам не знаю, як міг ворогувати з такою красунею - сказав Денис і посміхнувся мені, а я йому

- Денис, можна я в тебе дещо запитаю? Але будь ласка, відповідай чесно - запитала я

- Звісно

- Чому ти звернув на мене увагу? Я ж така проста дівчина, а ти крутий і популярний хлопець. Навіщо я тобі? Знайшов би собі теж якусь популярну дівчину

- Тань, яка різниця чи ти популярна? Головне, що в тебе всередині. Твоя душа - сказав хлопець весь час посміхаючись

- І ти вже зміг дізнатися яка вона?

- Так, я думаю ти помітила, що я сьогодні весь день за тобою спостерігав? - запитав Денис, а я кивнула - Тому я встиг помітити, що ти дуже добра і неймовірно гарна

- Дякую - сором'язливо відповіла я

   Нам принесли наше замовлення і ми спокійно їли і розмовляли на різні теми. Коли ми вже доїли, нам принесли рахунок. Я почала діставати гроші, але Денис мене зупинив:

- Таню, ти що? Я сам заплачу

- Та ні, я справді можу

- Таню, я наполягаю

- Ну добре, дякую. - посмішка так і не хотіла спливати з мого обличчя.

  Вийшовши з кав'ярні Денис провів мене додому. Коли ми вже дійшли я сказала:

- Дякую за чудовий вечір

- Це тобі дякую - він обійняв мене і ми розійшлися. Це був просто прекрасний вечір! Я пішла до себе в кімнату де переодягнулася в домашній одяг.

*Через 1 годину. 19:40*

  Я вже зробила майже всі уроки, залишилося лише англійська й хімія. Але там не тяжко. Тому, я вирішила піти на кухню і випити чаю. Коли я зайшла на кухню побачила там Колю, який пив каву.

- О привіт, а що це ти тут робиш? - поцікавилася я

- Те саме, що й ти - огризнувся він

- Коль, що таке?

- Нічого

   Я зробила собі чаю і сіла навпроти нього.

- Розповідай

- Та мене дівчина кинула, тому що типу я надто нудний

- Якщо вона так думаю, то вона повна дурепа - визнала я. Мій брат дуже веселий і мені з ним ніколи не буваю нудно. Тому я навіть не могла зрозуміти як це.

- Дякую - Коля посміхнувся

- Отже, вона не заслуговує тебе. Ти ще знайдеш собі кращу дівчину

- Дякую, Тань, що б я без тебе робив?

- Навіть не знаю

  Ми з братом ще трохи поговорили, а потім я пішла до себе в кімнату дороблювати уроки і лягати спати. Раптом мені прийшла смс від Дениса:

"Дякую за чудовий вечір. Я дуже радий, що ти з'явилася в моєму житті.❤️"

"Це тобі дякую. На добраніч♥️"

" На добраніч, сонце ☀️♥️"

    З посмішкою на обличчі я лягла спати...

   Від автора:

   Привіт! Друзі, мені дуже шкода, що цю історію ніхто не читає((( Я дуже над нею стараюся. Будь ласка ставте зірочки ⭐ і пишіть свої враження. Всіх люблю 💕💕💕