Один крок до кохання...

Частина 4

Тетяна

   Стояв великий стіл де було багато різних страв і напоїв: м'ясо, піца, солодощі і т.д. Також стояли свічки і вони додавали романтики. Це все було дуже гарно.

- Вау - все, що я змогла вимовити

- Тобі подобається?

- Дуже - сказала я і обійняла Дениса

- Я радий

   Він допоміг мені сісти і потім сам сів навпроти мене. Ми їли і розмовляли, цей вечір просто чудовий! Як же я давно мріяла, щоб хтось зробив таке для мене. Але й не могла уявити, що це так гарно і приємно. Все-таки Денис змінився в хороший бік.

- Слухай, можна я в тебе дещо запитаю?

- Звісно - відповів хлопець

- Чому ти так різко змінився а хороший бік?

- А я був поганий?

- Ні, але ти був якийсь... - я не закінчила, бо не змогла знайти підходящих слів, щоб правильно висловитися

- Гордий, пихатий. Так, я знаю. А чому трапилося, що я змінився й самому цікаво. Я ніколи раніше не думав, що знову зможу стати таким

- Раніше десь в 7-8 класі ти був ще таким ж, але потім ти різко змінився...

- Так, після одного випаду я змінився - зізнався хлопець

- А що за випадок? - поцікавилася я

- Давай не сьогодні? Я не хочу про це говорити - суворо відповів Денис, видно, що його або боляче або не приємно про це говорити

- Ну добре, не хочу, щоб ти сумував - зізналася я. Він підійнявся і взяв мене за руку. Ми підійшли до перил, які були біля даху. Я подивилася навколо це було так гарно! На небі якраз був захід сонця і я не могла від нього відвести погляду. Все це виглядало якось казково... Зараз я б хотіла лише, що б це не закінчувалося, але раптом Денис поклав руки на мою талію і подивився мені в очі.

- Таню, ти прекрасна - сказав він і поцілував мене. Час немовби зупинився, все, що я побачила і відчувала це поцілунок Дениса - такий ніжний і романтичний. Я не хотіла закінчувати, але в нас забракло повітря, тому ми відступили одне від одного і дивилися одне одному в очі...

- Денис... Чому ти поцілував мене? - я все-таки наважилася це в нього запитати

- Таню, ти подобаєшся мені і дуже сильно... Здається я закохався - відповів хлопець, широко посміхаючись

- Ти теж мені дуже подобаєшся

  Ми ще годину посиділи на даху, а потім Денис провів мене додому. Не знаю, що тепер між нами. Хто ми одне одному? Пара? Друзі? Знайомі? Не знаю... І це мене вбиває, дуже хочу дізнатися, хто я для нього. І мені дуже соромно. Я хочу і знаю його давно, але почали ми спілкуватися от тільки недавно, а я вже поцілувалася з ним, але це було так ніжно і романтично... Зате тепер я знаю - я йому подобаюся. Це головне. І він мені навіть дуже подобається. Тепер я в цьому впевнена на всі 100%. Скоро Новий Рік. Цікаво з ким я буду його святкувати?...

*Ранок. 8:40*

   Я прокинулася від того, що хтось почав мене лоскотати. Розплющивши очі я побачила Колю.

- Агов, що ти робиш?

- Намагаюся тебе розбудити - сказав він і сів

- Навіщо? Ще ж не пізно

- Ми сьогодні йдемо купувати ялинку,  прикраси на ялинку  і все до нового року - відповів брат, а я ще не могла нічого зрозуміти, бо дуже хотіла спати

- Ми? Це хто? - запитала я

- Я, ти, Женя і Денис - спокійно промовив Коля

- А... Звідки ти знаєш Дениса? - спантеличено запитала я

- Вчора він проводив тебе додому і я побачив вас. Ви ще потім цілувалися, тому я вирішив запитала в нього хто він такий. От ми й познайомилися - сказав Коля - Давай збирайся, бо ми о 10 маємо бути біля торгівельного центру

- Ого, тоді я побігла -  я швидко застелила ліжко, одягнула сірий светр і чорні штани. Взула свої зимові чоботи на підборах ну і одягнула пальто. Ми з Кольою йшли до центру, по дорозі він закидував мене сніжками, але я йому також помстилася і повалила його на сніг. Це було дуже весело. Коли ми підійшли до входу біля центру, нікого не було, тому ми стояли і чекали. Але раптом у нас полетіли сніжки, ми обернулися і помітили, що це були Женя і Денис.

"Ви самі напросилися"

- Готова? - запитав Коля

- Завжди - впевнено сказала я. І ми разом із ним закидали Женю і Дениса. Загалом, це була справжня снігова війна. Коли ми врешті-решт заспокоїлися я поцілувала Дениса, а Коля - Женю.

- То що куди ми зараз? - запитав Денис

- Давайте в якусь піцерію, бо ми із Таньою не снідали - відповів Коля

- Ну давайте в он ту піцерію "Delicious pizza" - запропонувала Женя і показала кудись праворуч. Ми всі подивилися туди і все-таки вирішили піти туди.

- Хто що буде? - запитала я

  До нас підійшов офіціант років 20-25.

- Доброго ранку, що будете замовляти?

- Піцу "Гавайська" одну велику, латте два, два капучино і дві великі картоплі фрі - сказав Коля

- Добре

   Офіціант пішов, а ми сиділи і жартували поки нам не принесли їжу. Ми іли і веселилися, мені дуже подобається ця компанія. Після так би мовити сніданку ми пішли по різних магазинах. Найбільше мені сподобався магазин в який ми зайшли в кінці. Він весь був дуже гарно прикрашений новорічним декором, та й ціни там були дуже навіть хороші. Я купила до себе додому (ну і Коля також дещо з цього переліченого купував) ялинку, дуже багато різних прикрас в основному білого і золотого кольору, бо цей рік ми вирішили прикрасити саме цими кольорами, ще купили вінок на двері, три гірлянди - одну на ялинку, іншу мені в кімнаті і ще одну Колі в кімнату і ще багато різного декору. Загалом ми скупилися і Коля ніс ялинку, а я два великі, але не тяжкі пакети. Денис ніс аж три пакети, але в нього, як він сказав є чудова ялинка. Женя також не купувала ялинку, але несла всього лиш один пакет. Загалом ми скупилися і пішли по домівках. Коли ми з Кольою прийшли і переодягнулися, одразу пішли прикрашати квартиру. Я прикрашала свою кімнату і кухню, а Коля кімнату батьків і свою. Ялинку разом. Це все було дуже гарно і весело. Насправді я б дуже хотіла відсвяткувати Новий рік разом із Денисом, Женею і Кольою. Але думаю, що ми спочатку відсвяткуємо з батьками ну, а вже потім із друзями...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше