Один крок до кохання...

Частина 6

Тетяна

   Я стояла і не могла зрозуміти хто ця дівчина. Денис стояв і намагався прибрати її руки від себе. Але вона опиралася і до останку намагалася обіймати його. Денис доклав багато зусиль, але все-таки вона відсторонилася від нього.

- Денис, я така рада бачити тебе! - майже кричала вона

- Соню, заспокойся! - суворо сказав Денис

- Чому? І хто ця...ггм...прост...- вона не договорила, бо Денис її перебив

- Заткнись! Вона моя дівчина, а ти мені ніхто!

- Я? Ніхто? Я ж люблю тебе - вона намагалася поцілувати його, але я завадила їй ставши між нею і Денисом

- Він мій хлопець! І взагалі хто ти така і чому пристаєш до нього? - поцікавилася я

- Я його дівчина

- Колишня - виправив хлопець

- Але ж ти мене й досі любиш

- Ні, я люблю лише Таню

- Цю швабру? - сказала вона, а вліпила їй ляпаса

- Дивися за тим як ти мене називаєш - грубо промовила я

- Ах ти - вона накинулася на мене з кулаками і розбила мені губу, але дякувати Богу Денис зупинив її

- З глузду з'їхала? - процідив крізь зуби він - Таню, ми йдемо звідси

    Денис взяв мене за руку і ми пішли до його будинку. Він був дуже гарний, перший поверх був весь в коричневому стилі, а другий більш в білому. Ми підійнялися на другий поверх і пішли вочевидь в кімнату Дениса. Вона була на диво дуже охайною і прибираною зауважила я.

"Можливо мама поприбирала, але можливо і Денис"

   Він сказав мені сісти, а сам пішов кудись по аптечку. Я сиділа і чекала його, розглядаючи його кімнату. Вона була дуже затишною і просторою. Денис зайшов і почав обробляти мою рану на губі.

- Ай - вигукнула я

- Вибач, вибач - сказав Денис і продовжив обробляти губу. Це було хоч і боляче, але дуже мило.

"Ніколи не думала, що подеруся через хлопця" - подумала я і посміхнулася

- Чому ти посміхаєшся? - запитав хлопець

- Не думала, що коли-небудь подеруся через хлопця - розповіла я, а Денис лишень посміхнувся і поцілував мене. Мені було трохи боляче, але я не звертала увагу на біль, мені було дуже приємно цілуватися з ним. Спочатку це був звичайний поцілунок, але потім він ставав все пристрасніше і я б хотіла більшого, але мені було це зарано. Тому я лише прошепотіла Денис, що ще рано, він кивнув і продовжив обробляти губу.

   Після того, як він обробив мою губу ми вирішили разом подивитися фільм. Довго сперечалися який саме, але все-таки зупинилися на фільмі "Джуманджі. Наступний рівень". На жаль я не дивилася першу частину, але кажуть, що вони не пов'язані. Ми взяли багато сирного попкорну  і дві пляшки кока-коли.

*Після перегляду фільму*

   Фільм був дуже цікавий, але часто були моторошні моменти на яких  я ближче підсовувалася до Дениса.

- Як тобі? - поцікавився Денис

- Дуже цікавий, а тобі як?

- Теж, думаю нам потрібно в суботу сходити до кінотеатру подивитися якийсь фільм, як тоді ідея?

- Супер, а на який саме?

- Ну зараз подивлюся - сказав Денис і почав дивитися афішу кінотеатру. - Давай на "Маліфісента 2"?

- О клас, давай - я одразу поцілувала Дениса

- Потрібно частіше водити тебе в кіно, щоб ти мене більше цілувала - пожартував Денис, а я штурхнула легенько його в бік.

- Ей! - він посміхнувся і почав мене лоскотати.

- Ніііі! Ну припини!...Будь ласка - благала його я

- Тільки за поцілунок

- Ну до-обре-е - він зупинився і я поцілувала його

    Ми ще годину просто веселилися і розмовляли, а потім я попрощалася і пішла додому. Дуже добре, що Денис живе не далеко від мене. Коли я підходила до будинку  посіла якесь авто, якого раніше тут не було.

"Що це за авто?"

   Коли я подивилася  у віконце автомобіля побачила маму з якимось чоловіком років 40-45. Я вирішила поспостерігати за ними і сховалася за якимось будинком дивлячись за ними. Мама вийшла з авто, а до неї підійшов цей чоловік і...поцілував її в губи!!!

"Що?! Цікаво тато знає?!"

    Я дивилася на це дуже шоковано і з не зрозумінням. Що це все означає? Поки  я думала, мама зайшла в будинок, а цей чоловік поїхав. Я вийшла зі свого сховку і повільно пішла до будинку. Не знаю, як я тепер буду дивитися мамі в вічі. Коли я вже майже підійшла до квартири почула якісь вигуки і лайку. Зайшовши я побачила в вітальні маму і тата.

"Невже він все знає або побачив це щойно?"

- Ем..що відбувається? - все-таки вирішила запитати я

- Доню, йди в свою кімнату - спокійно попросив тато, видно ледве стримуючи себе, щоб не накричати

- Добре - вирішила не сперечатися я, але коли завернула до повороту в свою кімнату зустріла Колю (мій брат), який вочевидь також підслуховує

- Тссс - сказав він і прикраса вказівник палець до губ, щоб я мовчала. Я вирішила не сперечатися, а лише стала поруч в також слухала, що там відбувається.

- Я запитую  ще раз: хто це був? - почула я голос тата

- Ну це мій колега по роботі - дуже тихо сказала мама через, що я ледве її розчула

- Ну звісно! І чому ти цілуєшся з ним? - майже кричав тато від чого мені стало не по собі. Все життя мої батьки дуже рідко сварилися і це якщо й було то не значні сварки, а тут...

- Ти не так все зрозумів - почала виправдовуватися мама

- Ну то поясни мені!

- Жах - прошепотів Коля

- Це мій колега і він просто підвіз мене. Тобі здалося мабуть, він не цілував мене - сказала мама, а я стояла в шоці. Мені не віриться, що мама ось так бреше татові. Вона завжди була хорошим прикладом для мене, до сьогодні...

- Я ще не сліпий і все чудово бачив. О давай покличемо Таню? Вона ж зайшла майже одразу після тебе, можливо вона щось бачила? - сказав тато, від чого я злякалася - Таню! Йди сюди!

   Я налякано подивилася на Колю, а він лише побажав мені успіхів і я пішла.

- Так, ти щось хотів? - я намагалася говорити так ніби нічого не знаю, але голос зрадницьки здригнувся

- Ти бачила хто підвозив маму? - одразу запитав тато, а я не знала, що говорити. З одного боку не хочеться йому брехати, але з іншого шкода маму. Тому, я вирішила сказати, що знаю хто, але про поцілунок мовчати... Принаймні поки це не трапиться ще раз.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше