Частина 8

Тетяна

*Ранок*

  Я прокинулася від того, що хтось вже довгий час дзвонить мені на телефон. Ледве прокинувшись я помітила на телефоні "Денис♥️" і прийняла дзвінок.

- Алло, привіт - радісно привітався Денис

- Привіт, щось трапилося? - сонно запитала я

- Ти що ще спиш? - здивувався хлопець

- Так, але ти мене розбудив!

- Ну ,вибач, я не хотів. Ти сьогодні вільна?

- Е-е-е-е так

- Давай о 12 біля твого будинку?

- Ок, а зараз котра?

- 10:45 - спокійно мовив Денис, а я ледь не впала з ліжка

- Як?! Я ж не встигну! Все давай, до зустрічі, цілую

- До зустріч, цілую - сказав хлопець і скинув слухавку, я навіть через екран відчула як він посміхався.

  Я швидко встала з ліжка і побігла робити водні процедури, потім швидко побігла одягатися. Це зайняло багато часу, але все-таки я одягнула темно-сині штани на високій посадці і бежевий светр. З макіяжу я підвела вії тушшю, замалювала синці під очима і нафарбувала вуста бордовою помадою.

"Виглядає не погано" - визнала я

   Взувши чорні чоботи і одягнувши пальто, я взяла телефон і пішла до Дениса. Вийшовши на двір я зустріла хлопця, було добре видно, що в нього чудовий настрій!

- Привіт, як же я тебе люблю - він поцілував мене, а я стояла в шоці

"Що це з ним?"

- Привіт, я теж тебе люблю, а що в тебе трапилося?

- Давай підемо в якусь піцерію і я тобі розповім? - запропонував Денис

- Ну давай - сказала я і Денис взяв мене за руки. Ми пішли в піцерію "Mafia". Зайшовши я помітила, що людей було не багато, тому ми обрали столик біля вікна і сіли за нього. Денис допоміг зняти мені пальто.

- Що ти будеш? - запитав він, коли ми вже сіли і нам принесли меню

- Не знаю, а ти?

- Давай замовимо піцу, десерт і щось з напоїв?

- Давай, я тобі довіряю, можеш обирати - сказала я, а хлопець лише задоволено посміхнувся

- Добрий день, ви, вже обрали? - до нас підійшов офіціант

- Добрий, нам одну середню піцу "Гавайська", два морозива і два латте - замовив Денис

- Добре, а яке морзиво?

- Давайте два карамельні - мовив Денис

- Добре

  Офіціант пішов, а  мені було дуже цікаво, що трапилося в Дениса.

- То, що в тебе трапилося? - поцікавилася я

- Загалом, ти ж знаєш, що в мене скоро день народження? - запитав Денис, а я кивнула - Добре, отже, батьки орендували квартиру на два дні і виходить я буду там святкувати день народження! Звісно, я запрошую гостей, прикрашаю квартиру і купую продукти з напоями.

- Клас! Це чудова новина, але кого саме ти будеш запрошувати? - поцікавилася я

- Тебе, Колю, Женю і ще думаю декількох друзів. Всі дні народження я святкував у шумній компанії, але на цей раз я не хочу багато гостей. 

   День народження у Дениса через 5 днів, тому у мене ще є час купити йому подарунок. Нам вже принесли їжу і ми сиділи насолоджувалися піцою і всім іншим. Після кафе ми вирішили сходити в боулінг.

- Денис, тільки є одна проблема...- сказала я, коли ми вже йшли до боулінгу

- Яка?

- Я погано граю - зізналася я, а Денис лише обійняв мене і поцілував в щічку

- Не бійся, я тебе навчу - посміхнувся хлопець.

   Денис заплатив за дві години боулінгу і ми пішли на свою доріжку. Першою кидала я.

- Ура! - у мене був страйк, а це означає, що я всі кеглі збила!

- Молодець, тепер я - сказав Денис. Він збив всі кеглі окрім одної

- Не погано - похвалила його я

*Після боулінгу*

   Ми закінчили гру і Денис вирішив провести мене додому.

- Як у тебе справи з сім'єю? - запитав він

- Ну таке собі, мама з татом все-таки будуть розлучатися - розповіла я

- Не хвилюйся, все буде добре - заспокоїв мене Денис, а я поцілувала його

- Дякую, що провів мене

- Люблю тебе

- І я - ми попрощалися і я пішла в квартиру. Відчинивши двері я почула якісь дивні звуки. Зайшовши я побачила Колю і Женю, які лежали на дивані і цілувалися. Спочатку я спостерігалася за ними, але потім мені стало нудно і я крикнула, що прийшла.

- Ой - вигукнула Женя і встала з дивана

- Таню, потрібно попереджати коли приходиш - дорікнув мені Коля, а я лише закотила очі

- Вибач, але ж звідки я могла знати, чим ви тут займаєтеся? - запитала я і посміхнулася

- Ем...- лише зміг вимовити Коля

- Женю, я тебе вже так давно не бачила! Ходімо в мою кімнату? Поспілкуємося, як раніше - запропонувала я, а Женя кивнула і ми пішли. Раніше коли нам було 13-15 ми часто ходили одне одного додому і просто спілкувалися. Часто про хлопців, але більше про те ким хто хто хоче бути в майбутньому.

   Ми зайшли в кімнату і я одразу впала на ліжко, а Женя сіла поруч зі мною.

- То, що? У вас з Кольою все серйозно? - поцікавилася я

- Ну так... - сором'язливо відповіла Женя - А у вас з Денисом?

- Думаю, що так - сказала я, і дуже хотіла сподіватися, що це правда

- Тань, я знаю, що у вас проблеми в сім'ї. Ти тримайся - вона обійняла мене, а я посміхнулася

- Дякую

   Ось так ми просиділи ще довго, аж поки на дворі не стало темніти. Коля захотів провести Женю додому, а вона була не проти. Я знову залишилася сама вдома. Тому, вирішила трохи почитати книжку. З дитинства обожнюю читати. Коли я вже прочитала десь сторінок 10 в двері постукали і я пішла їх відчинити. На порозі стояла... Соня?! (Колишня Дениса)

- Що ти тут робиш? - одразу процідила я

- Може ти мене хоча б в квартиру запросиш?

- Вибач, але ні. Хочеш поговорити пішли в кав'ярню

- Ок, чекаю тебе знизу - сказала вона і пішла до низу. Нічого не розумію. Що їй потрібно? Я швидко одягнулася і пішла до неї. Ми зайшли в найближчю кав'ярню і я замовила собі латте, а Соня експресо.

- То, що ти хотіла? І звідки ти знаєш де я живу? - поцікавилася я

- Це не важливо. Прошу тебе по доброму відчепись від Дениса

- Ні

- Тобі ж гірше буде - промовила вона і надпила експресо