Один крок до кохання...

Частина 15

 Тетяна

*Ранок*

    Я прокинулася і пішла снідати. Тато вже пішов на роботу, в брат ще ні і сидів теж снідав на кухні.
- Коль, ти як? - обережно запитала я. Я хвилююся за брата, бо він ж ось недавно втратив дівчину.
- Та нормально, а ти як? - поцікавився він
- Добре, до нас прийшла новенька і ми з нею подружилися - розповіла я
- Клас, а в мене сьогодні контрольна. А в суботу пробні тести з географії - поскаржився брат
- Успіхів, то ти вже вирішив на кого будеш вступати? - запитала я і взяла до рота шматок омлету
- Ще точно не знаю, але думаю на перекладача 
- О, я пам'ятаю десь в сьомому класі теж хотіла туди вступати - загадала я
- Добре, я побіг, мене хлопці чекають. Бувай - брат встав, поцілував мене в щічку і побіг на двір. Я швиденько доїла, помила посуд і пішла збиратися. 
  Макіяж я зробила мінімальний, а саме вії і вуста світло-коричневою помадою. Одягнула я свої улюблені чорні штани і сірий, вільний светр на якому справа було намальоване чорне сердечко. Теж я взула свої зимові чоботки на підборах і накинула пальто. Вийшовши на двір я побачила, як з неба гарно падають сніжинки і немов танцюють танець. Дві впали мені на пальто і намагалася швидко їх роздивитися, поки вони не розтали. Такі різні і водночас кожна гарна по-своєму, як і люди. 
   Я дійшла до школи і піднялася на четвертий поверх, де в нас має бути першим уроком історія України. В класі вже була Олеся, тому я сіла поряд з нею.
- Привіт - привіталася я і обійняла її
- Привіт, як ти? - запитала вона і широко посміхнулася
- Добре, ти я бачу теж. Розповідай - попросила я і допитливо подивилася на Олеся. А вона засоромтлася, але все-таки відповіла:
- Мені Стас зранку подарував шоколадку 
- Клас, я така рада за тебе - щиро сказала я і обійняла подругу
- Я ніколи не могла уявити, що вже на другий день мені хлопець, який мені сподобався буде дарувати шоколадку. Я така рада! 
- От бачиш, не потрібно соромитися - посміхнулася я
- До речі, я хотіла поцікавитися, а у вас на восьме березня дівчатам щось влаштовують? - запитала Олеся і тоді я згадала, що через п'ять днів, тобто в віторок буде жіночий день
- В минулому році хлопці дарували дівчатам подарунки. Мені подарував Іван (це наш однокласник) мішку середнього розміру і три троянди - розповіла я і згадала цей момент. Тоді я й уявити не могла, що вже в цьому році в мене буде подарунок від мого хлопця і я подивилася на Дениса, який сидів недалеко від нас. Денис плив вся на мене і послав мені повітряний поцілунок, а я йому. Вчора я все-таки не втирисалася і подзвонила йому. Ми довго говорили і вирішила  помиритися.
- Клас, от би цей рік було так, або навіть краще - сказала Олеся
- Ага 
  До класу зайшла вчителька і в нас почався урок. Десь на середині уроку до класу зайшла заступник директора ми всі встали, а вона сказала нам сідати.
- Отже, всі ви знаєте, що скоро восьме березня. Тому, ми вирішили, що по-перше звісно хлопці в вашому класі подарують подарунки дівчатам, це ви обговорите сьогодні на восьмому уроці, який буде класна годинна - сказала заступник директора, а всі невдоволено фиркнули - Так! Тихо! Ну, а по-друге ми вирішили влаштувати так би мовити "шоу талантів". Всі хто хоче може взяти участь і або заспівати, або затанцювати і тому подібне. Хто хоче прийняти участь на великій перерві приходьте в актовий зал. Вибачте, до  побачення
  Вона пішла, а задумалася. Два роки тому в шостому класі я виступала на сцені, а саме співала. Всім дуже сподобалося. Так, я ще й вмію співати, хоча мені здається це жахливо. 
- Ти будеш брати участь? - запитала пошепки Олеся
- Думаю так, я вмію співати, але не знаю чи вийде - зізналася я і почала слухати вчительку.

*Після третього уроку*

  Я швидко зібралася і пішла в актову залу. Тут зібралося небагато учнів. Нам всім сказали сісти, а заступник директора вийшла на сцену і сказала в мікрофон.
- Отже, зараз кожен вийде на сцену і продемонструє, що вміє. Я запишу тих хто буде виступати і розкажу все, що потрібно. 
  Спочатку виступали середні класи, а потім настала моя черга. Я вийшла на сцену і вдихнула і видихнула три рази після чого почала співати пісню "Обіцяю" NK:

Приспів:
Я тобі обіцяю
Обі-обіцяю
Бути тобі морем
Небом бути зоряним
Обіцяю
Обі-обіцяю
Я тобі обіцяю
Обі-обіцяю
Шепотіло тіло
Як тебе хотіла я
Обіцяю
Обі-обіцяю

Куплет:
Біла троянда розквітла
Я простягнула руки до світла
І новий день увірвався у місто, вмитий дощем
Біла троянда, небо блакитне
Моє кохання знову розквітне
Разом з тобою хочу прокинутись, сонце моє.

   Я закінчила, а всі почали аплодувати від чого я трохи почервоніла, але намагалася триматися не зворушно, хоча на обличчі в мене була широка посмішка.
- Таню, це було дуже класно! Молодець! Отже, будеш виступати в кінці, як найкращий номер. Зайдеш до мене після уроків я тобі дам пісню, яку будеш співати і розкажу що і як потрібно робити - сказала заступник директора, а я кивнула. 
   Спустившись з сцени я пішла до класу, бо вже почався урок.
- Вибачте, я була в актовій залі - сказала я, коли зайшла до класу. Всі сиділи в телефонах або розмовляли.
- Так, мене попередили. Заходь 
  Я зайшла і сіла поряд із Олесею, яка одразу налетіла на мене з запитаннями.
- Ну і що? Будеш виступати? Кажи вже
- Так, буду в кінці, як найкращий номер - промовила я широко посміхаючись
- Клас!

*Після уроків*

   Уроки закінчилися і я пішла додому. Наталія Миколаївна (заступник) дала мені пісню, яку я вже чула і вона мені подобається. Насправді, я трохи хвилююся.
- Вгадай хто? - хтось закрив мої очі своїми долонями
- Денис! - викрикнула я і поцілувала його
- То ти справді будеш виступати? 
- Так, в кінці, як найкращий номер! - похвалилася я
- Молодець! А чому ти мені не казала, що вмієш співати?
- Не було нагоди - відповіла я
- Але не можу дочекатися коли почую, як ти співаєш! - сказав мені Денис
- Дякую, сподіваюся я тебе не розчарую
   Ми прийшли до мого будинку і попрощалися, я зайшла в квартиру і почула дивні звуки з кімнати Колі. Відкривши двері, я була дуже шокованою. Коля лежав на ліжку, а над ним лежала Женя і цілувала його!
- Г-гм 
- Ой - запищала Женя і встала з Колі
- Таню, тебе не вчили стукати! - обурився Коля і теж встав
- Я гадала у тебе щось трапилося і до речі ти ж казав, що ви не зустрічаєтеся - сказала я і пильно подивилася на брата
- Тебе це не стосується! - огризнувся брат, а я була шокованою. Він так зі мною ніколи не говорив...
- Колю...що з тобою трапилося? - мовила я
- Таню, все! Йди в свою кімнату - майже кричав брат і я побігла в кімнату. Що це з ним трапилося? Я почула, як Женя пішла з квартири, а Коля гучно гримнув дверима своєї кімнати. Мені стало дуже образливо, що брат на мене кричав і мало цього, ще й сказав йди геть! 
  Щоб трохи відволіктися я сіла робити уроки, а потім вчити і тренуватися співати пісню.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше