Один рік мого життя

День 9(28.06)

День почався з смс Андрієвого друга. Цитую: «він дуже за тобою сумує, хандрить, ну зроби вже той перший крок. Помиріться!»

Ага.. Спішу і падаю робити той перший крок. Щось відчуваю запах смаженого, а ні – це, здається, запах кінця… Знаю, буде дивно через якусь дрібну сварку розірвати стосунки, але блін, які тут стосунки, якщо він веде себе як дитина.

Добре, треба перемкнутись на щось хороше. Он, в моїх батьків сьогодні свято. 28 років з дня весілля і 30 з дня знайомства. Тато економний навіть у цьому, адже замість двох символічних подарунків дарує один . Дивно, що ще на мамин день народження не одружились. До речі, він через 2 дні.

Я їм теж привезла символічні презенти: однакові футболки на яких написано: «Ми це зробили.30». Сама придумувала, тому так тупо… Але їм ніби сподобалось. Але ще б.. Мама з бабусею спекли торт, а тато сказав, що дарує себе. Нічого нового. Хоча ні, ще приніс мамі зранку квіти. Посиділи ввечері, погомоніли, позгадували в чотирьох. Це називається ідеальний вечір. Так шкода, що через два дні, якраз після маминого дня народження я вже їду.

Юлія Цюрик

Подобається

#2880 в Сучасна проза
#2068 в Молодіжна проза

У тексті є: друзі, життя, любовнаісторія

Відредаговано: 08.04.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись