День 15 ( 03.07)

Я закінчила розповідь  на святі, яке, до речі, було чудовим. Вася запросила трохи більше як 20 гостей. Всім було весело. А що головне, мій подарунок їй сподобався. Хоча, навіть якби не сподобався, наврядчи б вона це показала. І Мартуся з чоловіком теж були. У неї вже помітний животик, хоча до народження малюка ще дуже довго. Через два тижні бейбі- шавер.   Досі не вірю, що двоє з нас вже мами… Як так швидко летить час!?

Неприємною частиною були  десь півгодинні запитання про те, де мій Андрій.  Моє пояснення про те, що він затримується на роботі і скоро буде, видалось дівчатам дивними . Я думала ці «підозри» з його приходом розвіються, але дівчата  навпаки стали дивитись на мене ще пильніше.  Тепер вимагають від мене пояснень в спільному чаті. А я мовчу,  бо власне кажучи, не знаю що і сказати. Андрію ніби перейшли ті дитячі образи, він поводитись себе так як і раніше.. а я… Я не знаю чого , але досі не можу відпустити ту ситуацію.

Я знаю, що та історія з вечерею звичайна дрібниця. Але  як він поводив себе опісля. У мене взагалі немає бажання зараз відповідати на їхні чисельні запитання… Певно, яка перша подзвонить, тій все і розкажу, а там хай передає всім іншим..

Тим паче завтра 1 етап кастингу, треба готуватись… Привести себе в порядок, про канал щось прочитати, ген-директора і так далі. До речі, забула вчора десь о 7 мені подзвонили та запросили на співбесіду. На посаду редактора в одну газету. Це звичайно не робота мрії, але піду. Ой завтра намічається день, о 12 на першу співбесіду -на канал, а на 15 на другу – в газету.

Ой, а ще мама дзвонила. Бабуня вчора впала і підвернула ногу, чи як там правильно «св’язки» розтягнула… Просила , щоб я знайшла якесь там ортопедичне взуття в інтернеті  і замовила  на її  адресу. Мама до неї поїхала аж на 3 тижні. Тато шуткую,  що переїхала. Ну звичайно, йому ж щастя: ніхто не буде претендувати на телевізор.

Але та радість швидко закінчиться, бо десь через тиждень у нього  закінчиться все, що мама наварила, а через декілька днів остогиднуть яйця і макарони  і він буде нити їй в трубку, щоб хоч на день приїхала. Ну або сам до неї поїде, тим паче у нього якраз відпустка.

А ще вже липень… А я досі не була на морі. А це вже 3 рік, як я там не була. А так хочеться.. Якщо ближче до справи, то півгодини тому я вчинила імпульсивно і купила путівку на двох в кінці липня. Буду ще подруг вмовляти, щоб теж їхали. Між іншим витратила  свої останні заощадження. Сподіваюсь, Андрій нормально відреагує на це. А ні, то візьму подружку чи маму! Ой, аж рука болить від кількості написаного тексту. А мені пора готувати вечерю.