Один рік мого життя

День 24( 12.07)

8 вечора. Я дуже втомлена. Трохи зла. Робота не важка, в принципі зрозуміла, але все таки… Начальниця дуже сувора жінка. Дала мені експрес- завдання: відредагувати за 10 хвилин сторінку тексту, потім його дуже довго вивіряла. Знайшла три моїх помилки і дуже розізлилась. Сказала, що  сама тепер з особливою уважністю бути вивіряти всі  мої тексти і якщо буде 3 твори з помилками одразу на звільнення.

Мені і так не дуже цікаво і приємно перевіряти чужі наукові тексти, а тут ще й така пильність від керівництва. Нащо вони тоді мене обирали, кандидатур ніби було вдосталь.

Якщо я пройду на 3 етап кастингу, і мені треба буде проходити етап в робочий час…ой не знаю, що буде. Ця гримза мене точно не відпустить. Значить буде привід звільнитись… Ну а що! Знаю, знаю : « чого тоді йшла!?».   Ну вже що зроблено, то зроблено. У кабінеті, де я буду сидіти, працює ще 3 жіночки. Я  з них наймолодша, але ще є дівчина років 30. Вона працює редакції 5 років, при чому має жахливі стосунки з начальницею, але та її не звільняє, бо вона робить найбільший об’єм роботи , та й дуже якісно.

Ще одна колега Люда. Вона вже в віці і за наше коротке спілкування я зрозуміла, що вона обожнює котів. Так як і її найкраща подружка Ліда , яка сидить за суднім столом на роботі. В Ліди є син років 18, а в Люди, як вона сказала, свою місію виконала, викормила, виростила і відпустила в  доросле життя. Так і стільки особистої інформації я дізналась за 1 день. Бо вони торохкотіли весь час, інколи відволікались на роботу і знов або мені щось розказували або між собою говорили. Я взагалі дивуюсь, як вони встигають відредагувати норму за день.

Треба пояснити детальніше про саму роботу: основна робота цього закладу відредагувати текст, а потім надіслати в інший відділ на друк. Ну , а в проміжку ще є відділ, де люди вичитують твори – перевіряють нас.  В більшості випадків тут друкуються власним коштом,  але є і спеціальна жіночка, якій можна надіслати свій твір на розгляд. Як  правило, обирають кращий десь раз на місяці і друкують безкоштовно, якщо автор згоджується на виправлення. Це шанс для молодих письменників,  хоч і дуже маленький. Загалом робота мені подобається, але ще з малку моїм страшним сном було працювати в офісі – ненавиджу роботи монотонну роботу і  сидіти на місці. Може ранкове шоу це мій останній час вирватись?

До речі, відео, я як і планувала вчора відзняла. Аж 10 дублів знімала, бо мені  не подобалось, то  як я виглядаю в кадрі, то як я говорю текст… Але головне результат, яким я  ніби задоволена.

Дуже хочу вибратись з кимось на чай, але я настільки втомлена, що малоймовірно, що вже встану з ліжка. Хочу ввімкнути якийсь фільм і просто забутись. До речі, похід в кіно нам не дуже вдався. Не було між чим обирати майже, бо більшість фільм не підходили нам за жанром. Врешті вибрали якусь комедію, яка обом не сподобалась. Епоха поцілунків на задньому раді вже пройшла у нас. Тож ми просто наїлись чіпсів і попкорну.

До вихідні аж три дні…Ну чому так довго!? Результати чи пройшла я в 3 тур прийдуть аж через тиждень…Довго прийдеться переживати.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше