День 47(04.08)

) У мене весь день пішов на підготовку до завтра: приводжу своє тіло і мозок в порядок, ну і  щоб вбити двох зайців, ще й квартиру. Андрій знову допізна на роботі, важлива справа, що поробиш. Думаю скоро його чекає підвищення, бо доручили ох, які не прості справи, звісно якщо  він з ними впорається. Як каже його мама : «йому б підійшла успішна жінка,  а не я» але що ж вже поробиш.  Так, я на нього досі зла! А вчора він мене ще й добив, переказуючи телефону розмову з мамою. Вона мене ненавидять! А я не готова терпіти безперестані кпини його батьків, скоро це здолає мою любов! Напевно…

Ох, а ще Андрій дав гроші і  попросив, щоб я купила подарунок. А я взагалі не знаю, що… Чому не можна просто дати гроші…  Але згодна, дарувати заможним батькам гроші, досить дивно. Може купити хороший швейцарський годинник? Але в Україні  ціни захмарні, а з закордону приїхати не встигне. Тай грошей він дав набагато менше, треба буде порадитись увечері. Безкорисливість – це певно те, що я обожнюю в ньому найбільше, але як вже помітно не часто цим користуюсь. Тим паче, що його батьки вважають, що я маю вкладати в бюджет сім’ї стільки ж  скільки й він. От чому повсюди ЙОГО Батьки!?  Раніше якось це питання не було таким  загостреним, а зараз…

Ну буває ж так, що сім’ю забезпечує певний період часу хтось один, можливо в якийсь період життя ми поміняємось місцями, хоча наврядчи , бо його батьки не допустять, щоб він залишився без роботи, навіть навпаки влаштують його кар’єру просто ідеально. Я дуже сумна з цього приводу і дуже засмучена.  А ще я згадала, що років 7 тому зарікалась про те, що ніколи не буду поряд з багатим чоловіком, бо хочу, щоб ми досягали всього разом. Казала, головне, щоб амбіції були, широкий внутрішній світ і плани на майбутнє, от і доказалася!

А ще він мені проговорився, що років через 2 хоче відкрити своє бюро, але, розуміє, що сам гроші до того часу на нього не заробить, тому буде просити в батька і прийме всі його умови. Дивно! А не простіше трохи почекати і зробити все самому?  Хоча цю думку я йому теж сказала, а він відповів, що в цьому нема потреби. 

Ну і вишенька на торті -  уявіть картину: лежимо сьогодні зранку , говоримо. Питає: «ти, що дійсно так хочеш на те шоу?» Я кажу : «ТАК». А він у відповідь: « Якби ти хоч трохи подобалась батьку він б за тебе словечко замовив» . Я знизила плечима і швидко побігла на кухню, щоб він не бачив моїх емоцій.

Певно тому раніше можна було одружуватись виключно на людині «з твого світу». Бо інші не зрозуміють,  у них кардинально інше мислення і спосіб життя. Хоча це все індивідуально.

Так! Що це я нюні розводжу! Завтра такий важливий день. Згадую про свій план на серпень: вивчити німецьку на рівень В2 і сміюся тричі.