Один рік мого життя

День 50 (07.08)

Нічого не передчувало цієї події, але  ми з дівчатами напились, крім Марти звичайно. Як це вийшло не питайте. Взагалі останній раз так в нас було, коли проводжали Сару в Канаду. Але тоді хоч привід був. А тут просто довго не бачились і були на емоціях.  Вася завдяки нам несподівано завершила гв, ох і не солодко Женюху буде. Каже, що є запаси в морозилці, але їх  не на довго стане. Але малому вже рік та декілька місяців, тож цілком пора вже це зробити.   Кіра все бідкалась, що  Максим явно не зрозуміє нашу витівку і буде злитись, але, як не «дивно», він навіть приїхав її забрати і просто насміхався з нас, що ще нам згадає цей вечір.

А от, мій Андрій відмовився мене забирати. Він сидів вдома, тож приїхати за мною великих затрат енергії не вимагало, тим паче я подзвонила і попросила.  Просто мені  було темно і страшно їхати на метро о 11.50. Але коли я про це сказала, від різко відрізав: «НІ», типу роби, що хочеш буде тобі уроком і в такому стані добирайся сама. Секундочку! В якому стані!? Я випила 3 бокали вина, так була трохи п’яна, але абсолютно все розуміла і тримала під контролем. Та й що я не можу випити десь- колись зі своїми подружками?

Коротше кажучи я викликала таксі і доїхала сама. Ми з Андрієм досі  не промовили ні слова одне одному та спали в різних кімнатах, при чому це він був ініціатором – взяв подушку, дістав гостьову ковдру  з шафи і пішов на диван.

Поки він не попросить вибачення або хоча б не проявить ініціативу, я ні слова в його бік не скажу. Бо я одного не можу зрозуміти : хіба він собі  випити з друзями не дозволяє чи хіба я хоч раз висувала йому претензії за таке. Ох  так,  він певно порядний сім’янин, який весь час сидить вдома.

Оця ситуація мене м’яко кажучи дратує. Добре все, випустила пар, виговорилась, а там вже буде як буде. Краще буду думати про понеділок…досить того, що за це нервую, то ще Андрій додає масла в вогонь. Ну все припиняю.

Коли я пройшла 1 етап, думала пройду  хоча б 3 етапи і те буде добре – все таки досвід. Але залишився фактично 1 етап. І жага отримати те місце куди збільшилась. Навіть більше  жага вже мага-велика.

Так, треба зібратись! Залишився всього 1 день і я все дізнаюсь. Все пішла я займу свій мозок якоюсь роботою.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше