День 52 (09.08)

Ось і цей довгоочікуваний понеділок настав. Але настрою в мене немає від слова зовсім. Все котиться під три чорти. Андрій не може переступити через свою гордість. Ба більше! Вчора ми мали їхати на ювілей до його тата, але так і не поїхали, хоча я так довго шукала той годинник, займала гроші, щоб купити плаття... А знаєте чому? Тому, що через мене у Андрія немає настрою! З одного боку мені легше, не буду цілий вечір як дурна, усміхатись і наді мною насміхатись не будуть. Але!

Я вже не можу терпіти ті вічні каруселі! Я розумію, що без сварок і непорозумінь не можливо жити в сім’ї, але інші якось проговорюють проблему, йдуть  на контакт, а не ходять насуплені одне на одного тижнями.

Треба вже певно про хороше. Я б мала вищати від радості, і якби мала сили , то б робила це, бо пройшла в наступний етап! Чесно не знаю як…

Дату останнього туру ще не сказали. Нас розділять по парах, дадуть певне завдання і ми або впораємось і станемо ведучими або ні.

Поки про те, що я проходжу кастинг знають тільки батьки , Андрій і подружки, перші  навіть щось типу помирились, щоб я менше нервувала. Взагалі не хочу, щоб знав будь-хто сторонній, не знаю чому так, але для мене це щось дуже священне.

Цікаво який партнер мені дістанеться…Чи спрацюємось ми… Треба  продумати свій образ до деталей, потренувати дикцію, але…У мене сьогодні особистий рекорд я вже 6 годин не вставала з ліжка і я планую продовжити цю тенденцію далі. Скільки там до того сну… о всього якихось 2 години.