День 77 (04.09)

Сьогодні пройшов мій другий ефір! Далеко не ідеально, але голос трусився куди менше.  Але  цікаво не це, а рейтинги, які нам показували на зібрані опісля.  Вчора нас дивилась дуже навіть і непогана частка глядачів 6.1%.  Так не 10, але ми і не центральний канал. Для нас це і так стрибок за голову. А от в ютюбі перегляди не дуже – маленькі.  Щось триста натекло за день…Але поки рано вішати носа.

Але мене переслідує невідомість. Пройде час і я надіюсь ця невідомість зникне.  Все якось дуже незрозуміло, хоча я і намагаюсь все тримати під контролем. Точніше тримати СЕБЕ під ним. А ще я почала шукати додаткову роботу, виходу немає, треба виживати і я подала вже 4 резюме. А ще я вчора говорила з Сонею і вона наполягла на моєму сьогоднішньому манікюрі. Пояснила чому це треба і так далі.  Так соромно я давно себе не почувала, так вона моя подруга, але це не привід сидіти у неї на шиї.  До речі, вона мені нагадала як все починалось. Виявилось я приклала трохи більше зусиль, ніж інші в формуванні нашої дружби. Бо почала спілкуватись з ними 5, і в них не було вибору, правда ще потім дехто почав спілкуватись тісніше, дехто ні, але це нормально.  Як ви вже здогадались, найбільш близька я з Кірою і Сонею, але це не означає, що інших люблю менше, просто факт.  Просто якщо ситуація екстрена, то перші номери, які я наберу будуть їхні.

Коротше кажучи, я дуже надіюсь, що на якусь з тих робіт мене візьмуть.  Бо продукти вже на межі… Мене вже навіть запитали чи часом я не хвора на щось, бо дуже схудла. Ох знали б вони справді чому… Але мені ніби подобається моя фігура – струнка, та й добре.  Хоцю шоколадку!

Ох я таки сладкоїжка, тільки згадала і все вже тільки про це тепер і буду думати.  Раніше ні дня не проходило без шоколадки чи тортика… я думала то залежність, були часи коли пекла щось саме, але  ні, то був просто привід для радості.  А ще  тато у мене такий, скільки ми на те солодке « вели» спори, ховали одне від одного і так далі. А ще від відбив у мене бажання займатись випічкою( не факт швидше лінь), бо все що я готувала він оцінював за 10 бальною шкалою і мій максимум був 7, щоб ви розуміли.  Ну неакуратне виготовлення продукції, довго пекти теж ж рахується J.  Ой, а одного разу, як тільки це моє недовге захоплення починалось, я вибрала яблучний пиріг з інтернету, в рецепті було 15 ложок солі, і я всі їх кинула… Так…Уявляєте реакцію тата? З  іншого боку міг би і якось підбадьорити… Я ж не знала в свої 15, що інтернет може брехати. Та й пахло смачно.

А ще в мене тато такий, що не допускає перевод продуктів, і це був перший раз коли він щось викинув. Після того, в принципі і досі, як тільки випадає нагода він мені те згадує. Може і тому, коли мене питають чи любиш ти готувати, в 99 випадках я кажу ні. Але коли була в стосунках то мусіла. Щось я починала за одне, а закінчила другим. Привід піти спати, бо я вже дійсно мало що розумію.