День 82 (19.09)

 Я нікуди не пішла. Друга половина дня вчора і весь день сьогодні минули за перекладами.  На щастя, роботодавцям все сподобалось, вони прислали ще два, бо вони були менші (менш оплачувані теж ). Вони шоковані моєю працездатністю певно, але наступного тижня на роботу, тож будуть шоковані її відсутністю.

До речі, новини дня. Зрозуміла, що в інстаграмі  десь  сто  нових підписників. В Саші 150. Оце ми стали популярні. Не дарма цілий тиждень жила в тотальному стресі J. Жарти в мене сьогодні не вдаються, я вела до того, що я вже починаю чекати свою популярність. Ау, ти де.

А переклади вчора були не за моїм бажанням, а через те, що нікому не вийшло. Вася обіцяла забігти завтра, коли старшого відвезе його татові на декілька днів. Їй через півроку 25 і от як вона стільки за такий короткий термін стільки встигла? А я що?

Ну і мене перспективна робота і класні батьки. В принципі поки цього достатньо. Хоча є проблемка вони досі не знають, що я вже не в стосунках.  От як я про це маю сказати… Знову ці плачі, стреси, не хочууууууу. Але і брехати не варіант, для чого?! Думаю сказати по телефону, але вони все одно, коли я приїду будуть вимагати подробиці, ой не знаю.

Сьогодні в гості чекаю Кіру і Соню. Перша вчора повернулась з тижневої поїздки по Італії, хочу вже побачити ті прекрасні фото з Венеції та Риму.  Я б мала написати, що теж дуже хочу кудись закордон, але то неправда, бо я зараз взагалі нічого не хочу. До речі, для справки, вони могли з Італії летіти одразу до Максимових готей, які живуть в Данії, але спеціально розірвали ці дві подорожі через моє день народження.  Парадокс в тому що вони піклуються про це й день більше ніж я.

 А Соня – це Соня. Здається стосунки ні крапельки її не змінили, тільки трохи жіночніша стала і ніжніша . Але це трохи на стільки трохи, що рідко помітне. До самого Ігоря в мене ще невеличкі перестороги, але надіюсь він порядний.  Так всі люди приходять в наше життя не просто так, не важливо скільки ми з ними маємо справу місяць, тиждень, рік – день може зробити свою справу.  Зараз буде звучати дуже розумно, але,  вважаю, що кожен з нас  на цій землі не просто так, ми маємо місії, які  мусимо виконати, інакше ніяк. Певно що завтра мені буде соромно це все перечитувати, але зараз це мій єдиний спосіб відволіктися від тих перекладів, тож…Там ще й тема статі «дуже» цікава: «проблеми сучасних електродвигунів». Це вам не хухри-мухри.

Перекладаю і мріється мені про відпочинок в якіїсь Фінляндії, де я валяюсь на шезлонгу з морозивом у одній руці та дуже цікавою книжкою в другій. Мені здається чи я знову забрела в якісь дебрі? А ні, не здається, але ну і хай буде.

 Я тут згадала свою дитячу мрію. Щоб у мене був такий же гарний Кен як в моєї барбі. Смішноооо. Але всі дитячі мрії  мусять збутись.  До речі, в свої 10 я написала лист до себе в 23, і так сумно. Там у мене вже був чоловік, дві донечки, біла, простора квартира в центрі міста і порш каєн. Хм…я не зрозуміла і де це все!? Я вже мовчу про мене супер успішну леді з довгими до підлоги косима. Для справки у мене звичайне каре. Ооо ще про політ на повітряній кулі забулась. Це заганяє мене в депресію, може хоч до 33 встигну, як думаєте?  Бо поки можу викреслити аж  нуль зі списку. А ще я зрозуміла що почала боятись своїх мрій, терміново треба зробити карту бажань і все понаклеювати.    Хочу в 50 бути супер- жінкою.  Оце мрію, а по факту не знаю, що зі мною буде через місяць, тиждень, день, не те що через 30 років. Наприклад, ще місяці два тому я б ніколи не подумала, що буду жити без особистого життя, зате з хорошою роботою, ще й поки що малооплачувану.

До речі, давненько я не згадувала тут про АНДРІЯ. От би і так в житті було. Дрібниці, на жаль, нагадують мені щодня. Вже три тижні як діти вчаться в школах. Дзвонила сьогодні Насті і вона вже вмирає – шалений ритм, інформація плутається, бувають дні, коли домашнє завдання вона вчить, коли вже далеко за північ, хоча вставати дуже рано. Вона просто мусить це пережити!

На рахунок Андрія вона нічого не знає, вони за місяць ще жодного разу не зідзвонювались.  Він навіть мамі дуже рідко дзвонить.  Але! Вчора у них була звана сімейна вечеря і по очах свекрухи було видно, що вона вже не така прихильна до невістки, як  раніше.  Ох, думаю в них буде явно веселе життя.