День 93 ( 30.09)

От і минула моя робоча середа.  Робота як робота.  Було багато цікавого, але як це розказати не знаю.  Наприклад, мені знов не підійшов костюм – великий. Але швидко підшили. В своє виправдання скажу, що це вбрання мені одразу не сподобалось.

Розказую: три знімальних дні нам підбирають 3 наряди стилісти і ми можемо вибрати що коли одягнути, а четвер і п’ятницю ми  одягаємо своє, перед цим узгодивши зі професіоналами. Вчора і позавчора я обирала плаття, як то кажеться максимально відтягувала момент одягання цих червоних штанів, як відчувала. Чому так? Ну у всьому винною наш «дужееееее» великий бюджет.

Хоча сьогодні нас збирали на «розліт польотів» і ніби як все не так вже й погано з рейтингами. Сміло закріпились на приблизно 3 -4 відсотках,   для мого каналу це навіть багато.  Хоча того тижня були трохи вищі 5-6, було б смішно якби сказали, що це через нас з Сашою, але вони ж розумні люди і розуміють, що  це залежить від дуже багатьох факторів.

А ще я дуже кайфую від того чим займаюсь, прокрадається якиїсь внутрішній страх «А раптом щось піде не так і передачу закриють» Надіюсь він ніколи не стане реальністю.

Завдяки тому, що сьогодні мені прийшла зарплатня, я нарешті повіддавала всі борги, це таке приємне відчуття, коли ти нікому нічого не винен.  Та й за  перекладі в сумі вже маю 2 тисячі, чекаю поки гроші прийдуть. Виходить буде чим заплати за оренду квартири в кінці місяця, за комунальні і навіть трохи лишиться. А саме десь 500 грн на проживання,  ну шоколадки собі дозволити не зможу, а ось йогурт на сніданок цілком.

Перечитала те що писала сьогодні. Що в мене дуже погано виходить показувати себе щасливою? Сама собі не повірила… Так, такі проблеми явно не зникають за один день, мені тривожно, особливо вдома на самоті, але я стараюсь і дуже надіюсь витягти себе з цього лайна. До кінця і назавжди.

І до психолога я схожу!  Як тільки з’явиться час! Все пішла спати.