Один рік мого життя

День 96( 03.10)

Нарешті вихідний. І я встала і не знаю куди себе подіти. Вже навіть доробила переклад, 500 грн прийдуть у неділю за нього.

Одрі сьогодні єдиний, хто мене тішить і піднімає настрій. Певно треба когось покликати в гості, щоб не зійти з розуму, але у всіх свої насичені життя, вони явно не будуть бігти мене розважати. Ну принаймні 2 дня і вже пора щось поїсти…Зготувати…Ну справу на годину вже знайшла.

Вже відписала психологу і обрала групову терапію. Страшно. Але ми домовились якщо за три заняття мені не вдасться розкритись і відчувати себе комфортно, то перейду на індивідуальні заняття.

Як я сподіваюсь, що вб’ю корінь проблеми і все швидко закінчиться.

Юлія Цюрик

Подобається

#2880 в Сучасна проза
#2066 в Молодіжна проза

У тексті є: друзі, життя, любовнаісторія

Відредаговано: 08.04.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись