День 105 (13.10)

Вчора ввечері мені влаштували справжній і неперевершений сюрприз. Я плакала від щастя. О 5 вечора мої дівчатка завалились до мене з букетом квітів, йогуртом і Сарою з сувеніром , між іншим, відвідування до 5, тож не знаю як їм це вдалось.  Вона ж з Канади повернулась і не знайшла нічого кращого як мені привезти термочашку з прапором самої Канади. «Оригінально», зате мега мило. До речі, ще й корисно, бо мама чашку мені привезла б аж завтра, до цього я пила з одноразового стаканчика, а вода –це зараз мій основний раціон. А в нього, між іншим, ще чай на травах додався і більйон. Прогресую.

А ще в мене все швидко загоюється, Слава Богу і лікар дозволив мені сісти, повністю спершись на подушку сьогодні, коли мама була, на декілька хвилин. Я словами передати не можу, як це класно. І навіть не боляче.

Повернусь до дівчат Вони вчора всі так гарно виглядали, аж світились. Марта вже дуже округла, якщо не помиляюсь то у неї  десь середина 7 місяця. І їй личить. Дуже. Казала, що з чоловіком вже вибрали ім’я, але поки не кажуть, раптом передумають. От як так час швидко летить? Вона ніби нам про свій стан тільки сказала, тільки дізнались, що буде хлопчик, а тут вже фінішна пряма. Не встигаю жити, я здається.

А ще я помітила в Соні обручку, на правильній руці, але не на тому пальці. Сама мовчить. Ітригантка, хоча як завжди, певно одразу скаже дату весілля нам, шуткую, хоча хто його знає. У Кіри з Васею все без змін і стабільно.

А от наша зірочка Сара! По-перше, вона була в кардинально іншому стилі одягу, ніколи не бачила раніше щоб вона одягала плаття, ще й теплі і  сапоги на підборах… все таке ніжне, НЕ СПОРТИВНЕ. Можливо, це всього лиш в честь зустрічі, але малоймовірно.

Вона розказала про залицяльника з Канади, все було б серйозно, якби вона не стримала розвиток подій у зв’язку з від’їздом назад до України. Він їй справді подобався чи –ться. Це помітно неозброєним оком.  Ну якщо і вона для нього важлива, то він знайде спосіб зустрітись. Завжди можна приїхати, або покликати в гості. Але вплив його на неї позитивний і це круто.

На жаль, нам дозволили побути всього дві години разом, час пролетів непомітно, та й основну частину часу ми говорили про моє здоров’я і про те, як все це трапилось. Як я мрію щоб це все по швидше закінчилось…

От зараз порухалась, і тягне внизу живота…Певно прийдеться просити таблетки. Ну ще одна ніч з ними в мене є, треба користуватись.