День 106 (14.10)

День минув і добре. Я дуже знудилась. Мозок хоче «життя», а тіло не може цього робити. У мене рекорд книжка на 330 сторінок була прочитана за 24 години, з перервами на маму і їжу. Останній раз я робила таке ще в школі. Але мама  вже сьогодні вночі поїде додому. Книжки вже остогидли…От чим себе зайняти!? Боюсь що не засну без знеболювального, вже ниє, а тільки 8 година, а що буде далі!? Боюсь настання ночі, трохи страшнувато.

До речі, сьогодні я теж сиділа. Близько години. Це дуже приємне відчуття! А ефіри ведуть хлопці, вже два дні. Передивилась відео в ютюбі, вони приголомшливо виглядають в кадрі. Завтра має прийти хтось зірковий, і от за це я переживаю. Бо з питання завжди відповідають дівчата, а хлопці за атмосферу. Надіюсь в них все вийде, і на вихідних нарешті відпочинуть.

Смішно, але тільки на 4 день я зрозуміла, що в палаті не одна. Я знала, що вони є, лікарі ходили, але якось в лежачому положені не мала можливості розглядати. В палаті 4 ліжка, всі з них зайняті.  Той хто лежить діагонально протилежно мені тільки сьогодні проперовний.  Біля нього дуже багато апаратів і трубок. Невже і я така декілька днів назад була?!

Напроти лежить жінка років 40. Вона вже навіть ходить. Ми перекинулись декількома фразами за день. Її звати Марина Володимирівна, гнійний епендикс її вирізали 1.5 тижні тому.  Ще зовсім трохи і поїде додому.

Вона сказала, що якщо в мене все буде йти добре, то через 3 дні, тобто за рівно тиждень після операції мені дозволять встати.

А сусідка на ліжку поруч справжнє інкогніто. Вона майже весь час лежить на боці, спиною до мене, і таке враження, що тихо плаче час від часу. Невже їй так болить? У неї класна зачіска, ну принаймні з мого ракурсу, чорне довге волосся і пасма рожевого.

Ох, коли я вже вийду звідси піду в клуб танцювати! Реально! Так хочу! І не важливо, що за все життя я там побувала може разів зо три…

Я чесно намагаюсь писати інформативно, але якщо чесно немає про що… Будні в лікарні. Тішу себе тим, що можливо  моє тіло зараз в режимі енергонакопичиння. А тоді мене чекає щось бомбічне.