Один рік мого життя

День 113 (22.10)

Мій день справжня комедія. Вже завтра-післязавтра я ймовірно буду вдома! Сама в це не вірю, але то є правда. Розказую: ще зранку я пішла до нього в кабінет говорити. Пояснила про ефір, що не можу пропустити, він був категорично проти, бо в понеділок знімати шви. Ми довго дебатували. Я навіть пішла розлючена в свою палату.

Потім мені в голову прийшла геніальна ідея і я знову повернулась до нього. Але його не було вже, тож чекаю завтра і аж надто вірю в свою ідею.

Одну з моїх сусідок – Оксану ще вчора виписали.

З новин все. Не знаю чому, але маю чудовий настрій. Хочу літати, підкоряти вершини і просто жити.

Юлія Цюрик

Подобається

#2880 в Сучасна проза
#2068 в Молодіжна проза

У тексті є: друзі, життя, любовнаісторія

Відредаговано: 08.04.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись