Один рік мого життя

День 123 (01.11)

Перший день листопада вирішив порадувати снігом. Цьогоріч теж першим. Не те щоб я цьому НЕ рада, просто якось ще не готова морально до холоду.

Змусила тата позабирати всі вазони з вікна, постелила собі накидку, п’ю чай, читаю книги, дивлюсь на щасливих дітлахів з вікна і слухаю муркотіння Одрі, який лежить поруч. Ближче до вечора ще бабуся приїде. Тож нас чекає теплий, сімейний вечір разом.  От і все. Якось так.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше