Один рік мого життя

День 134 (13.11)

Пишу втомлена, але щаслива, що нарешті робочий тиждень добіг кінця. Я кайфую від роботи, хоча і без нею побути теж хочеться. Саша мене вмовив і ми збираємось їхати до батьків. Мені так страшно. А раптом він їм не сподобається, або вони йому… Боюсь порівнянь з Андрієм. Вони ж не знають всього і для них він дуже навіть хороший… Все! Ніяких самонакрутів.

Я усвідомлюю, що закохалась. І по вуха. Готова все зробити аби бути з ним. Для мене це дивно. До речі, 25 січня йому 30. І ми вже обговорюємо як будемо святкувати. Так, дивно, але зовсім трохи.

В нас був цікавий гість сьогодні на шоу. Астролог. Розказував про сумісність, чому треба вірити зорям і як вони на нас впливають. Його карти напророкували мені важкий і переломний момент. Але він в мене тільки був, так що, здається, відстають його карти. А ще поповнення. Яке я не уточнювала, але сподіваюсь грошове. А Саші випала карта про самопочуття, сказав будуть з цим проблеми. Я в оте все не вірю, так розказую до слова. Друга теж про поповнення. Ці нятяки! J Рано ще!

Я прожила щасливий день і біжу готувати вечерю, після якої у нас автобус.

Юлія Цюрик

Подобається

#2879 в Сучасна проза
#2068 в Молодіжна проза

У тексті є: друзі, життя, любовнаісторія

Відредаговано: 08.04.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись