Один рік мого життя

157 (07.12)

Так незвично дивитись моє ранкове шоу з телевізора… Ця клята рука, аварія… Я хочу в ефір! Хочу бути знову зайнятою весь час. А не так як сьогодні цілий день нічого не робити.

Ходили з Сашою в лікарню. Йому зняли шви. Далі будуть спостерігати. Головні болі вже менші, але є і це погано. А шрами мають зарости волоссям до того ніяк не зникнуть. Яка ж я вдячна небесам, що ми обійшлись легким переляком…

А вечері хочемо запросити Кіру з Максимом в гості, але не знаємо чи їм вийде. Можливо вечір пройде гарно.

Юлія Цюрик

Подобається

#2880 в Сучасна проза
#2066 в Молодіжна проза

У тексті є: друзі, життя, любовнаісторія

Відредаговано: 08.04.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись