Глава 9

Глава 9

Михайло сидів за столом кабаре-ресторації з солодкою назвою «Зефірь» в компанії друга і привабливих жінок. Вечеря плавно перетікала в п’янку. Володимир Білоус помітно розслабився, як тільки вони сіли в карету, і всю дорогу шуткував і балагурив. У Михайла закралась підозра, що Білоус починає ревнувати його до Джейні Навас. Це було смішно. Невже Володимир боїться втрати їх дружбу, через це вигадане одруження?

Скільки себе пам’ятав Яновський, Володимир завжди був поруч. Їх маєтки межували, і в дитинстві вони грали в козаків-розбійників разом з сільськими дітьми, тікали один до одного в гості, ходили з пастухами випасати овець, ночували біля кострищ, пекли картоплю, і їли по простому житній хліб. Сім’я Білоусів не була багатою, але Михайло ніколи не відчував разючої різниці в їх станах з другом. Тому Михайло навіть не уявляв, яка така подія мала статись в його житті, щоб він відмовився від друга, якого вважав братом.

- Про що знову задумався? – Володимир притискав до грудей симпатичну чорнявку, з глибоким декольте в сукні, одягнутій без корсета. Поруч ластилась ще одна дама напівсвіту, готова скрасити вечір молодим людям.

Поодаль від зайнятого молодиками столику, на скупо освітленому невеличкому п’ятачку розмістився оркестр – скрипка, віолончель, дудка. Музиканти грали веселу, але не дуже гучну мелодію. Куток навпроти прихистив кілька столів, де грали в карти.

Заклад як було зрозуміло, носив свою назву геть не на честь давньогрецького бога вітру. Його назва символізувала новомодну вишукану страву на основі яблучно пастили. Солодку до притомності, як і місцеві дівчата.

- Ні про що, — відмахнувся Михайло. – Замовлю, мабуть, ще вина.

Він махнув напомадженому офіціанту, щоб той приніс ще пляшку ігристого. Дівчина поруч, чи то Жоржетта, чи то Іветта, Михайло навіть не намагався запам’ятати ізиск провінційної куртизанки, грайливо посміхнулась і провела кінчиками пальців по міцному біцепсу:

- Вже горю від нетерпіння побачити твою стать без одягу, — схиляючись до Яновського прошепотіла вона. Тіло звично зреагувало на жіночу близькість, напружилось, готуючись до кидка.

- Чекай мене в мебльованій кімнаті, я скоро, - погладжуючи вузьку долоньку відповів їй Михайло. Дівчина приснула задоволеним сміхом, і похитуючи стегнами направилась на вихід з ресторації.

Яновський підхопив відеречко з льодом, в якому покоїлась пляшка ігристого і направився слідом. Володя бовкнув щось підбадьорливе, і перемикнув свою увагу на близьку чорняву кралю.

Але полишивши сповнений музики, сміху і запаху сигар зал ресторації, Яновський зупинився, раптом зрозумівши, що не має жодного бажання підійматися нагору і вступати в близький контакт з Жоржетою-Лізеттою.

Не тоді, коли за кілька верст в його спальні, в його ліжку, лежить мадемуазель Навас. Одна думка про її золоте тіло, розкинуте на білих простирадлах викликала стійку ерекцію, і бажання володіти нею безроздільно. Думки про звабливу несправжню дружину витіснили і винні пари і фізичний потяг до доступних дівочих тіл. Мотнувши головою, ніби відганяючи надокучливе видіння, Яновський все ж прийняв рішення. І рішуче двинувся на вихід з ресторації, на ходу відкорковуючи вино.

Джейн довго не могла заснути. Надто багато подій відбились яскравими картинками під її повіками, перемішувались в голові й не давали заснути. Чужа кімната сповнена чоловічими запахами навівала думки про Михайла Яновського і поцілунки з полуничним присмаком. Від того в животі ставало тепло, і навіть ніби щось ворушилось, крихітні метелики, махали своїми крильцями.

А коли думки ніби піддались дресуванню, і стали бігти в потрібному напрямку, спати заважав фізичний дискомфорт. Джейн спробувала влягтись на диванчику у будуарі, старанно оминувши шикарну спальню з широким ліжком. Але в кімнаті було задушливо, в розчинене вікно залітали комарі, вони дзижчали над свічкою, після того як Джейн її задмухнула, пискляві кровопивці розлетілись по кімнаті, і норовили ужалити крізь сорочку.

Сорочка була окремою проблемою. Супереч здоровому глузду Джейн одягла не звичну легку лляну, а полотняну, з закритими плечима, і зашнурованою горловиною, на той випадок, якщо Михайло все ж надумає ночувати у своїй кімнаті. І зараз мучилась, пітніючи в важкій одежі. Нарешті терпець у неї увірвався. Навкруги була глупа ніч, будинок спав, і навіть дворові пси, і ті ліниво відгавкувались і знову засипали, реагуючи на скрип гілки чи відлуння пісні з села.

Джейн знову запалила свічку, перебралась в спальню. Кімната була кутова, і мала кілька вікон, від протягу тут було набагато свіжіше, ніж в будуарі. Зі спальні вели двері в невелику кімнату для водних процедур. Там чекав свого часу з вечора наготовлений глечик з водою, щоб умитись. Джейн скинула важку сорочку, не втримавши полегшеного зітхання. Прохолодне повітря торкнулось гарячого тіла, викликавши хвилю мурашок на тілі, і навіть дихати стало легше. Дівчина поплескала водою на щоки й груди, і навпомацки відшукала свою улюблену легеньку сорочку. Очевидно, що так пізно Михайло вже не повертатиметься з міста додому, тому і витримувати правила пристойності нема для кого.

Дівчина забралась на широке ліжко, закрившись від комарів тоненьким серпанком, який не стримував легенький вітерець. І розтягнувшись на прохолодних простирадлах, нарешті відчула як провалюється в дрімоту. Перед засинанням тільки покорила себе, що з самого початку не додумалась так зробити, і даремно мучилась кілька годин в будуарі.

Прокинулась вона від шуму. В кімнаті хтось був. Хтось тупотів, навіть не думаючи крастись.

- Хто тут? – пискнула Джейн, миттю сідаючи в ліжку, і вдивляючись в чорний силует на фоні ледь-ледь світлію чого неба за вікном.

- Свої, — почувся у відповідь впевнений відгук. І Джейн відчула як напружені м’язи відпускає від полегшення. Говорив не хто інший Яновський.

- Що Ви тут робите? – строго окликнула його Джейн, приховуючи панічні нотки. Вона приготувалась зістрибнути з ліжка, якщо він спробує робити щось непристойне.

Михайло не відповів, в напівтемряві слабко вгадувались його ламані рухи й незрозуміле бурмотіння. Нарешті непевною рукою чоловік відкинув фіранка над ліжком і з висоти свого росту просто впав на перину. Навіть не роздягаючись, зрозуміла Джейн.

- З тобою все добре? – пошепки запитала дівчина, несміливо торкаючись плеча свого чоловіка.

- Угу, — у відповідь пробурмотів Яновський, обдаючи дівчину запахом алкоголю. Тепер багато чого стало на свої місця.

- Ти п’яний, — констатувала очевидне Джейн, і спробувала відсунутись від Яновського. Але він не дав цього зробити. Сліпо намацав руко її тіло і підтягнув до себе. Спроби опору він проігнорував, ніби їх і не було. Як і шипіння: - Ану відпусти мене негайно!

- Моя, — вдоволено пробурмотів дівчині десь в район маківки шляхтич, і більше ніяких рухів не робив, мирно засопівши поруч з Джейн.

Деякий час Джейн лежала тихо, прислухаючись до важкого дихання і намагаючись оговтатись від шоку. Сну знову не стало, хоча важка рука на її талії й притиснуте до спини гаряче тіло і не створювали дискомфорту. Навпаки. Було відчуття, що так правильно, так і має бути. Аж поки серед запаху алкоголю Джейн не вловила запах жіночого парфуму.

Її щоки запалали, в животі все перевернулось. І несподівано для самої себе мадемуазель Навас розлютилась і розгубилась одночасно. Вона прибрала з себе чоловічу руку, Михайло навіть не по шелехнувся. Спав він міцно, і Джейн наважилась встати на ноги. Жодної реакції не послідувало.

Дівчина закусила губи, і вийшла зі спальні. Під ранок навіть у вітальні стало прохолодніше, тому вона розмістилась на дивані, як і планувала із самого початку, час від часу кидаючи нищівні погляди в бік спальні. Розуміння де і з ким провів цей вечір Яновський стало для неї неприємним відкриттям. І знала ж з самого початку, куди й навіщо він прямує. І все одно, підтвердження своїх підозр пекло десь між ребер, а роздратування в бік гультяя не зникало.

Княгиня Оболенська ще до заміжжя мала необережність опинитись в закладі для чоловічих розваг, і ледь не поплатилась своєю честю. Закінчилось все тим, що князь Оболенський який супроводжував Хелен, затіяв бійку, і його ідеальна краса навіть постраждала через зламаний ніс. На щастя в Одесі князю вправили носа так, що слідів не залишилось. Але завдяки розповідям Хелен Джейн знала що і як відбувається в нічних рестораціях. І сьогодні героєм всіх її фантазій був Михайло Яновський. За що Джейн хотілось або розбудити чоловіка і надавати йому стусанів, або по тихому придушити подушкою. Але ні. Першого хотілось набагато більше. Дівчина навіть не уявляла, що хтось може викликати в ній подібні почуття.

Накручувала себе Джейн до того часу, поки за вікном геть не посвітліло. Зі спальні чувся потужний храп, і зрештою дівчина не вирішила, що відлежуватись більше немає сенсу. Вона прокралась в умивальню, знайшла свій одяг, і привівши себе до ладу пішла в класну кімнату, готуватись до занять. Снідати дівчина вирішила на кухні, тим більше, що покоївка, що допомагала доглядати за дітьми повідомила, що пані Нарчинська спить, і виходити до сніданку не планує.

Після сніданку Джейн планувала зайняття з етикету в саду. Для цього варто було знайти в скрині мереживну парасольку. Не те, щоб Джейн боялась засмаги, але необхідно було подавати юній підопічній якнайкращий приклад.

Джейн чула шум в холі, але не звернула уваги, роздумуючи, чи спить Михайло Яновський, зморений нічними втіхами. Вона так поринула в думки про те, що було б непогано все виговорити своєму благовірному, що навіть не помітила Людмилу Нарчинську, яка виходила зі своєї кімнати. З іншого боку шов Володимир Білоус.

- Володя, доброго ранку! – голосно привіталась Людмила, і Джейн сіпнулась, оглядаючись. – Ти сам? А Мішель?

Білоус кричати не став, він порівнявся з Джейн і кивнувши дівчині, насмішкувато відповів Людмилі:

- Мішель завіявся в компанії якоїсь кралі, ти ж його знаєш, над вечір повернеться.

Дівчина відчула роздратування. І не стрималась, втрутившись:

- Взагалі-то мій чоловік спить, — карбуючи слова промовила вона, сама собі дивуючись. – В нашому ліжку, де і провів більшу частину ночі.

- Завжди знав, що він витривалий, — фиркнув Володимир, і пройшов повз.

Так недолуго і соромно Джейн ще себе ніколи не відчувала. Хто її за язика тягнув. Але Білоус вже підхопив Людмилу під лікоть і щось заговорив схилившись до вуха, демонструючи Джейн, що її справа не стосується. Тому дівчина спохватилась, і штовхнула двері до своєї кімнати. Аналізувати свою поведінку буде потім, не стоячи стовпом на виду в цих двох.