Одруження ненароком

Глава 25

Глава 25

- Я не викрадав Оксану в тому сенсі, як ти розумієш,  - Володимир піднявсь з свого місця, дістав стопку листів, тих самих, що Джейн так і не прочитала. Повертів старі папірці перед очима, ніби щось пригадуючи. – Я попросив її про останню зустріч. А там, дав волю рукам і… я її кохав! Саме так! Я вирішив, що після того, у неї вже не буде причин відмовлятись від вінчання.

- Тобто ви її зґвалтували? – охнула здивовано Джейн.

- Як звучить, так? Якщо пан робить це з своїми кріпачками, то це не рахується. Якщо чоловік  так робить з переляканою дружиною в першу шлюбну ніч, то це майже подвиг,  - і Джейн мала визнати, що в цих гірких словах Білоуса є правда. – А якщо я, той що хотів одружитись з нею не знайшов іншого аргументу, то це що вже золчин? Я так само готовий був виплатити тітці Лідії компенсацію.

- Але Оксані не сподобалось? – Джейн ледь стримувала обурення. Вона знала, що в Україні, в тім як і в усьому світі, за зґвалтування жінки суворо  не карають.  Сімя жінки намагається видати її заміж за кривдника, щоб замяти скандал.

- Та мені просто треба було її заперти десь! Щоб вона осмилила все і прийняла правильне рішення. От ти б кинулась в море, якби тебе збезчестили? Сумніваюсь, у тебе дуже прагматичний погляд на речі, - говорячи Біблоус пішов до дверей, приніс звідти пляшку з якоюсь рідиною, і почав її відкорковувати. – А Оксана просто зівяла. Вона ледь з глузду не зїхала. Твердила, що вона тебер збещещена. І життя їй не буде. Я не звернув увагу на її слова, подумавши, що це звичайне кокетство і бажання набити собі ціну. А вона пішла на кручу і кинулась в море!

- А Ви злякались відповідальності? – здогадалась Джейн.

- Я хотів все розповісти,  - Білоус став розливати навкруги рідину. – Але коли побачив її тіло, то зрозумів, що мені ніхто не повірить, що я тільки взяв її. Вона невдало впала на скелі. Але там ніхто не хотів розбиратись, як саме дівчина отримала пошкодження. Тож, коли підозра впала на Яновського, я вирішив, що краще мовчати.

- Добрий ви друг, - уколола Білоуса Джейн.

- Саме цей випадок навчив мене, що дружба дружбою, а власні інтереси треба ставити в приорітет, - повчально відпові Володлимир.

Покінчивши з окропленням кімнати невідомою рідиною, Білоус направився до Джейн.

- Нажаль в цьому будинку немає нічого серйознішого, ніж заспокійлива настійка старої поміщиці, - ніби вибачаючись промовив він до Джейн. – Але і її мало для того, щоб серце перестало битись. Та принаймні ти заснеш, і не відчуватимеш болі.

Він блискавично вхопив Джейн за волосся, і наблизив до її губ пляшечку з різким запахом. Джейн зціпила зуби, але Володимр так натягнув волосся на її голові, що губи мимоволі привідкрились. І між них потекла солодка рідина. Джейн пручалсь. Що було сил. Частина ліків пролилась їй на груди, і Володимир не витримав і сильніше смикнув за коси. З очей бризнули сльози. Джейн плювалась настійкою, мотала головою, не зважаючи на біль.

- От же ж дурепа! – облаяв її Білоус. – Я ж хотів як краще! Ну здихай тут так.

- Навіщо ви підставили Михайла? – відпльовуючись запитала Джейн. Від притомно-солодкого смаку її нудило. – Який вам з того зиск?

- Сенсу брехати тому, хто зараз помре немає, – погодився Білоус, дістав хустку і став витирати руки, які теж заляпав солодкою настійкою. – Просто Михайлові час зникнути, щоб я зайняв його місце. Якби я був на його місці тоді, Ксанка була б жива! І Микільська  не була б проти нашого шлюбу.

- І як Ви зібрались це провернути?

- Я одружусь на Ангеліні,  - Володимир дістав сірники. – А Яновський загине сьогодніі на дуелі. Я казав тобі, що Мішель викликав Архипа через тебе?

- Ви розповіли йому, що Нарчинський розпустив руки, і Михайло викликав того на дуель? – не вірячи запитала Джейн. Вона навіть не знала, що їй відчувати. Тривогу. Розгубленість. І якусь гордість за Яновського. Значить, вона йому на стільки не байдужа, що Михайло готовий ризикувати життям заради її честі.

- Майже,  - повернув дівчину до реальності Володимир. – Те та се, розкрив очі Архипу на твою сутність. Одним словом передпосилок для дуелі там і без того випадку виявилось більш ніж досить. Отож, - Володимир знову дістав перевиті стрічкою конверти з листами, і чіркнув сірником, підніс оранжевий вогник до паперу. Той легко перестрибнув на більш поживну їжу. Джейн відмітила, як двояться у неї в очах язички полум’я. І як сприймає вона розповідь Білоуса ніби через товсту ковдру. Схоже, таки заспокійливої настійки їй перепало чимало. Білоус кинув палаючі листи на купу лахмітя, яку перед цим поливав  вочевидь легкозаймистою рідиною. Сміття весело спалахнуло у відповідь. – Отож, мадам, я мушу поспішати, ще треба влаштувати все з твоїм чоловіком. А ти нажаль загинеш в пожежі, яку влаштувала божевільна Микільська.

- Щоб ти пощез! – щиро побажала Білоусу в спину Джейн.

Її тіло слабіло, вогники і й зовсім зачаровували погляд, викликаючи бажання спостерігати за їх миготінням. І в бік Білоуса Джейн огризнулась можна навіть сказти через силу. Вона не знала скільки лежала одна, сонна, і боролась з бажанням заснути. Але зрештою сире лахміття, навіть полите чи то олією, чи горілкою, почало чадіти, а не горіти. Та і сирі дошки не дуже охоче піддавались вогню, більш розповсюджуючи по приміщенню дим.

Їдкий дим несподівано для затуманеного мозку викликав приступ кашлю. І це ніби струсило з Джейн оціпеніння. Близька небезпека і перспектива угоріти, підштовхнула Джейн заворушитись і почати борсатись. Дівчина знову зіпялась на ноги, плутаючись  в сорочці.

Побрела кашляючи в бік, звідки приходв Білоус. Скоріш намацала, ніж побачил двері. Але вони цілком очікувано виявилсь замкнутими. Джейн кричала, і билась плечем об деревину, але тільки дарма втрачала сили. Ноги підкосились, і Джейн безсило знову упала на підлогу.  Диму ставало все більше, і Джейн просто бездумно відповзала від дверей, вздовж стіни.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше