Розділ 3. Безмовний діалог

З часом брехати стає все важче. Брехати, недоговорювати, замовчувати правду. Знаєте, доволі непросто видавати себе за іншу людину. За нормальну людину. Привітну, нейтральну, непоказну. Я наче знаходжусь в напівтіні. З віком усе складніше приховувати своє справжнє обличчя і всіляко підпорядковувати із допомогою лівої раціональній півкулі своє ненажерливе єство. Те єство, яке стікає кров'ю, не отримуючи бажаного. Те єство, яке захлинається власною слиною, помічаючи щось світле, сильне і наповнене Чистою Енергією. Ця енергія переливається через край і манить, волає, збуджує: «спробуй, доторкнись, відчуй… життя, любов».

Змирися з тим, що ти живеш тільки тоді, коли крадеш. А ти нагло вдираєшся і крадеш!

Клятий дрібний злодюжка!

Що? Нічого собі дрібний! Ти вбиваєш людей! Непомітно, повільно, але ти це робиш, виродку!

Мої «крадіжки» цілком безневинні. Я роблю це, щоб вижити. Не для власного ж задоволення.

Стули писок!

У мене немає вибору. На кону або моє життя або їхнє. Або я, або вони.

Покінчити з твоїм так званим життям дуже просто. Самоізолюйся. Винайми чужу квартиру і закрийся в ній тижнів так на два…

І хто з нас після цього хворий виродок?! Я маю певні зобов’язання. У мене є донька. Куди її, в інтернат?

А, вчасно ти згадав про доньку, сучий сину. Твоє ідеальне прикриття на ім’я Лізок, вірно? Залиш її на «бабцю».

Ми що, серйозно обговорюємо моє самогубство?!

Цілком серйозно. Подумай тільки: тобі більше ніколи не доведеться трахатись з цією смердючою каргою.

Я вже давно з нею не трахаюсь.

Що, наступив на хвору мозоль?! Ха-ха.

Залиш мене в спокої. У мене сьогодні був дуже важкий день.

Ага, ти ж остаточно відшив ту прилипалу малу… А вона нічого так…

Я не збираюсь обговорювати з тобою цю дівчинку. Мені її трохи шкода, але я нічого не можу вдіяти.

От, я завжди підозрював, що ти самозакоханий егоїстичний виродок і тільки-но ти це підтвердив на всі сто два відсотки. Тебе, взагалі, не колишуть її страждання?

Ні, я більше не допущу повторення історії. Якось винерне… без мене.

Або здохне! Слухай, яка іронія! Вона готова заплатити будь-які гроші за спілкування з тобою, готова власну матусю розчленити на органи, тільки б ти її вислухав, а ти в цей час платиш іншим хвойдам, щоб…

Ти сьогодні замовкнеш?!

Я вже одягаю пальто. Щось ти мене задовбав, старий. Взагалі, розкис. Знайди постійну подружку чи що. Єлизаветі так не вистачає мами…

Чи що. Обійдуся без твоїх порад, мурло. Де вихід знаєш.

Бувай, слабак.

От і поговорили!