Розділ 12.1. Грізний і закоханий

Зі щоденника Аріни Керейри

Цирк триває. Гвинт обмовився, що «варіант номер сім» – не перша лабораторна миша, викинута на смітник. Інші не з блондинистої партії, яку я терпіти не можу.

Повірити йому? Він відданий Керейрі, але закоханий у мене слізливою щенячою любов’ю. Та й нащо йому брехати? Я ж не сторона Х. Друзів не маю, розмовляю тільки з придуркуватою місцевою служницею, з обожнюваним батечком і з Патріком.

Так, мерзенна Яра кудись зникла. Її замінило мале злодійкувате лякайло. Підкидаю йому красиві дрібниці й готую пастку. Повеселюся!

***

Долінея

– Перш ніж на мене знову накинеться охорона, мені б хотілося зробити добру справу, – запропонувала я, відчуваючи себе незатишно під пильними поглядами двох ріє Нордесів і дізнавача. – Ластонські камери встановлені не тільки в покоях шаєра, але і в цьому кабінеті, і в катівні, і в кімнаті, де я підпалила дур… шаєрона Ендера. Впевнена, їх можна знайти в багатьох місцях.

– У катівні?.. – Роксі запитально підняла брову.

Кано відкашлявся:

– Шаєрон Вікард замкнув нашу гостю в музеї. Вважаю, з метою залякування.

– В музеї?! – аж підскочила колишня шаєрона. – Там же унікальні експонати! Деяким тисячі років! Їх легко пошкодити!

«В музеї?!» – я згадала, з яким жахом оглядала дибу і колекцію щипців, і побажала Вікарду одного разу прокинутись у вигрібній ямі.

– Ви вже згадували про камери, Анню, – зауважив шаєр.

«А про те, що я бачила трансляцію з таких камер? Що у вуха мені картинку навряд чи засовували, тому, думаю, річ у лінзах? Що ваших технічних досягнень не вистачить для їхнього аналізу, але можна натиснути на Жаклін Сон? І що я гадки не маю, навіщо гвинтику на кшталт мене присобачили ці самі лінзи? Я ж маріонетка! Не було потреби оснащувати мене екіпіровкою тих, кого Жаклін називала операторами», – я дивилася на Рікадора, розмірковуючи, як збільшити свою цінність для Долінеї і не стати лабораторною мишею.

– Вголос, будьте люб’язні. – Він, здавалося, читав найпотаємніші думки.

– Мій карнавальний костюм не мав лінз, – випалила я, вражена здогадкою, що випірнула з глибин пам’яті. – Вранці я стала блондинкою, вдень ми з Петром узяли напрокат одяг і бутафорські прикраси. Він поклав біжутерію в бардачок, а коли я забирала її, то знайшла лінзи. Я вирішила, що вони – частина комплекту, і використала, щоб здивувати свого… хм, друга. Його це справді дуже здивувало, але ми поспішали і не говорили на цю тему.

Здивувало, щоб йому провалитися! Лінзи призначалися для нього самого або для когось із його оточення! Як же я могла настільки сильно помилитися в людині?!

Шаєр кивнув Кано, і той вийшов без зайвих слів. Роксі, повагавшись, теж покинула кабінет.

Рікадор сів на краєчок столу біля мене і більш-менш успішно зобразив на обличчі дружню міну.

– Не нахиляйтеся так близько. – Я вказала на свою голову. – Мені що, табличку для попередження носити?

– Тепер ми одні, Анню.

– І?..

– Ви можете нічого не приховувати.

– Е… – Та годі, я не хотіла знову вирішувати загадку. – А чим ви відрізняєтеся від інших?

– Я шаєр!

– Ви не тільки правитель, але і хтось на кшталт священнослужителя? – з’явилося припущення. – Гарантуєте таємницю сповіді?

– Гарантую неупередженість і справедливість.

– Сказав той, хто кричить на мене.

Рікадор дещо збільшив дистанцію. Його строгий костюм разюче контрастував із моїм легковажним сарафанчиком. Шаєр несхвально поглядав і на мої відкриті плечі, а голі коліна викликали у нього стійку антипатію.

«Рудій Валері можна розгулювати в бікіні», – я ненавиділа дискримінацію і не збиралася кутатись у фіранки, як, пам’ятається, пропонувала Аріна Керейра.

– Лінзи – додаток до імпланта?

– Ймовірно, – мене вже цікавило зовсім інше. – Чоловік. Брюнет. Не як ви, а більш… Емм… Яскравий. Помітний. Спортивний. Приблизно одного з вами зросту, очі сині, на щоках ямочки. Комунікабельний, вихований і… Трясця! Що у вашому світі означають зелені очі і світле волосся?

– Ньепу. – Рікадор присунувся ближче і повернувся до ролі найкращого друга, розуміючого наставника і турботливої матусі в одній особі. – В Долінеї зелені очі – рідкість, а ще вони – головна прикмета Ньепи, легендарної коханки Дракона-засновника, і вважаються ознакою розпусти. Зеленоокій дівчині гарантовано успіх у чоловіків.

– Особливо у шаєрона Ендера. – Я вирішила підтримати гру і вдати, що готова до довіреної розмови. – Як я опинилася на аукціоні безприданниць? Хіба там не перевіряють документи?

– Перевіряють, – кивнув шаєр. – Коли поліцейські проводять облави і арештовують учасників цього обурливого пережитку минулого, затриманих оформляють за всіма правилами. Чи не вважаєте ви, Анню, що такі заходи законні? Може, думаєте, що там справді продаються збіднілі дворянки? Як на свій вік ви занадто наївні.

Я схопилася, ледь не стукнувши його маківкою по підборіддю: