100

- Нарешті, - Ліза з великою радістю знімала бинт із зап'ястя.

Тиждень видався пекельним. Рука боліла і постійно свербіла. Ліза по декілька разів за ніч прокидалася. Їй було неприємно підіймати щось важке лівою рукою. Але тепер, вона знову поверталася до звичного життя.

Прибравши останній виток бинта, Ліза побачила тоненький рожевий шрам на зап'ясті. Не було кривавої кірки і запалення. Все зробили просто ідеально. Ліза прямо милувалася своїм новим шрамиком. Вона посміхнулася, задоволена тим, що бачить перед собою.

- Що ж, налаштуймо додаток... - вона потягнулася до свого смартфона.

Коли їй вживили чіп, то коротко розповіли, як користуватися додатком, і як його правильно налаштувати. Сам додаток був зроблений в приємних блакитних тонах. Всі її дані вже були вбиті в систему, в тому числі й фотографія. Тепер їй залишалося ініціалізувати сам чіп.

Вона піднесла смартфон з включеним датчиком бездротової оплати до свого зап'ястя. Телефон завібрував і пискнув, головне меню додатка змінилося. Тепер посередині екрану з'явилася смужка з відсотками. Від 5 до 50%, з кроком в 5%. Нижче розташовувалося віконце для можливості більш точного налаштування. Можна було ввести будь-який відсоток у встановленому проміжку.

Ліза не довго думаючи встановила 10% і натиснула в самому низу екрана на кнопку "Підтвердити".

- Ось і все, пора за покупками! - вона розпливлася в задоволеній усмішці.

Ліза давно не ходила по великому продуктовому магазину. Але, раз вона зважилася на це, то потрібно дотримуватися правил, з якими вона погодилася. До найближчого такого магазину вона добиралася близько десяти хвилин. Вона могла б і швидше, але доводилося зупинятися, щоб перевести подих.

Взявши візок, Ліза заповнила його до країв різною їжею. Там були чіпси, морозиво, кілька палиць ковбаси, не обійшлося без її улюблених пельменів. І жартома, вона взяла кефір, про який говорила з тим чоловіком.

- Як будете розплачуватися? - касир з презирством дивилася на Лізу. Це була жінка, на вигляд близько п'ятдесяти років. Їй було шкода Лізу, яка набрала стільки, не дуже корисної їжі. Проте, касир пробила останню пачку чіпсів і чекала готівку або картку.

- Нуу... - Ліза показала зап'ястя зі шрамом. - Мені сказали, що я можу розплатитися ось цим...

- Так звичайно! - касир трохи зам'ялася. Їй говорили, що до неї можуть підійти і розплачуватися спеціальним чіпом. Вона дістала з-під каси додатковий термінал для бездротової оплати. Замість картки, на екрані була намальована кисть і зап'ястя зі шрамом. - Прикладіть своє зап'ястя до термінала! - Ліза так і зробила. Минуло кілька секунд, після чого апарат схвально писнув, на ньому загорілася зелена лампочка, і звідти почав виїжджати чек. - Ваша оплата пройшла успішно! - касир віддала чек, на якому були вказані всі куплені продукти. Але, замість ціни, там були вказані кілокалорії. - Гарного дня! - касир тепер гидливо дивилася на Лізу. А сама сховала апарат назад під касу.

Розіпхавши всю їжу в чотири пакети, Ліза абияк дісталася додому. Розклавши продукти по своїх місцях, вона вирішила більш детально вивчити чек.

Крім стандартних пунктів, на зразок назви магазину, імені продавця і часу покупки. У чеку була вказано загальна кількість кілокалорій всіх куплених продуктів. А нижче ще один рядок: "Додатково: -10%". А далі вирахувана кількість кілокалорій, які буде спалено під час сну.

Цифра вразила Лізу. За те, що вона буде їсти і займатися своїми звичними справами, вночі вона схудне. Вона буквально розпливлася з задоволеною усмішкою.

- Де ж ти раніше був?.. - вона притиснула до грудей свій смартфон і чек, Ліза була практично щаслива. Уже через кілька хвилин Ліза вирішила почати скидати свою вагу, пішла на кухню і поставила гріти воду для пельменів.