Розділ 4

Любомир

̶  Ніно, запроси наступну пацієнтку.

̶  Добре. — медсестра виходить за двері і повертається з молодою дівчиною, років 25 на вигляд. Не висока, струнка, з довгим каштановим волоссям, зв’язаним в хвіст. Дивлюся, не можу повірити. Якби була ще трохи старша, вища і трошки іншої форми губи, то не відрізнив би від своєї Жені. Ого! Як буває. Фігура, волосся, все дуже схоже.

̶  Доброго ранку. — сумно вітається пацієнтка. — відмічаю, що голос зовсім інший. Але, теж гарний.

̶  Доброго ранку. — намагаюся взяти себе в руки і не думати про колишню жінку.  — проходьте. Сідайте. — вказую рукою на кушетку. Дівчина сідає, мне в руках маленьку сумочку, видно, що хвилюється. Пробую помогти їй заспокоїтися.

̶  Як мене звати, ви знаєте. Може, познайомимося? Як вас звуть?

̶  Каріна. — ледь посміхнувшись, відповідає.

̶  Дуже приємно. Ви вперше в нас? — питаю, ніби, не знаю. Я б запам’ятав таку.

̶  Так...

̶  Не хвилюйтесь. Просто розкажіть, що турбує.

̶  Я... В мене... — голос тремтить, бачу, так діло не піде. Знаю такий тип пацієнток. До гінеколога, як на страту. Образливо... Я ж не кусаюсь... Та, що вдієш.

̶  Добре, то, може, вам буде легше, якщо я буду задавати питання? — дівчина ніяково кивнула.

̶  Гаразд. Розкажіть, чи болить живіт?  — знову кивнула, добре. — Чи є ще якісь неприємні відчуття? Затримка менструації? — впевнено киває. Чудово. Тобто, чудово, що вже, хоч щось вияснив, а не те,  що болить. Продовжую задавати звичні питання, дівчина, або ствердно киває, або заперечно крутить головою. Деколи коротко відповідає.

̶  Що ж, виглядає на те, що без огляду не обійдемося. — кажу спокійно і розслаблено. Але це не помагає. Бачу, Каріна, все одно, напружується, зітхає. Не люблю це в своїй роботі. Але, то дрібниця, порівняно з іншими «приємностями» моєї професії.

̶   Каріно, пройдіть сюди, роздягайтеся і сідайте на крісло. Ніна вам допоможе. — пацієнтка неохоче йде за ширму. Чую моя помічниця щось до неї щебече. Молодець. Я готуюся до огляду, одягаю рукавички. Не розумію, що зі мною. Давно вже такого не було. Як в студентські роки. Її хвилювання передалося мені? Ого. Вже й забув ці відчуття. Та, це просто огляд. Звичайнісінький. Такий, як завжди, вже багато років. І все. Беру себе в руки і йду, спокійно роблю свою роботу.

  Сподіваюсь побачити в такої молодої дівчини максимум легкий запальний процес, ще якісь невеличкі проблеми. Але те, що бачу, геть не тішить. Схоже на хламідіоз. Ну й ну... І де така ляля його взяла? Наче, скромна, на повію не схожа. Їх я відразу впізнаю. Немало бачив.

   Коли сказав, що потрібно провести ще й огляд молочних залоз, пацієнтка ще гірше знітилась. Бачу, зціпила зуби, скривилась, ще більше почервоніла. Ледве стримується. Ну, капут. Я, що кат якийсь? Чи вперше в гінеколога? Навряд... Що робити? Знову пробую заспокоїти.

̶  Каріно, не хвилюйтесь так. Зараз так багато різних хвороб, що ми всім рекомендуємо хоча б раз на пів року проходити огляд у гінеколога і статевих органів і грудей. А ще краще додатково зробити УЗД, бо не всі проблеми можна виявити простою пальпацією. Коли ви востаннє мали огляд?

̶  Е... Не пам’ятаю, років 2 тому... — відповідає, поправляючи одноразову серветку, якою прикрита.

̶  От бачите. Це давно. Потрібно знову. І на УДЗ сходіть. В нас тут хороший апарат. Запишемо вас.

̶  Добре.

̶  Це не довго. І не боляче. Але необхідно, щоб встановити точний діагноз. Найгірше вже позаду... — стримано посміхаюся.

̶  Ага... — сором’язливо киває, поглядає на медсестру, що ввесь час поряд і починає скидати блузку і красивий чорний  бюстгальтер. Сподіваюсь, ніхто не помітив, як я мало слину не пустив на бороду, коли моєму зору відкрилися ці ідеальні півкулі. Щоб мені... Як в 15 – річної дівчинки... Такі... Пружні, правильної форми, десь 3 розмір. Оксамитова шкіра... І точно натуральні. Просто фантастика... Не часто доводиться оглядати такі. О, це точно найприємніша частина моєї роботи... Шкода, що доводиться робити це в рукавичках.

   Мало не перестарався. Добре, що Ніна поруч. Бо важко не захопитися, коли така пацієнтка... Ех... Все хороше швидко закінчується. Доведеться тепер перейти до неприємної частини роботи. Лікування. Але, спершу розмова. Відверта. Люди розказують про своє особисте життя. Хоча, інтересного мало, якщо чесно. А, от про цю красуню, страх, як цікаво стало дізнатися. Тільки б не перестаратися, не запитати зайвого. Професіоналізм перш за все.

̶  Каріно, на жаль, не можу вас потішити. — кажу спокійно, коли вона вже одягнулася і сіла в крісло біля мого столу.

̶   Що зі мною? Страшне? — ніяково питає. Я уважно дивлюся на неї, не знаю, як сказати. Та, що зі мною сьогодні? Це ж просто діагноз, просто пацієнтка... Така, як всі... Зосередься, Любомире! — спокійно вимовляю:

̶  Каріно, мені шкода, але в вас серйозна бактеріальна інфекція. Я взяв зразки для аналізів. За 3 дні скажу точніше, але підозрюю, що це якась форма хламідіозу. — дівчина напружується, кривиться все більше з кожним моїм словом.

̶  Що? Не може бути! — закриває очі долонею, опускає голову.

̶  Вам відомо, що це одна з найпоширеніших інфекцій, які передаються переважно статевим шляхом? — дівчина дивиться на мене так... Аж шкода її стало. Ніби я її помиями облив і ще обізвав повією в придачу.