Останні відчуття

'Розбито вулиці й страхи'

Розбито вулиці й страхи –

Твоїх шляхів поневіряння. 

Ми перейшли чимало рубежів, 

Та з них ні одного бажання –

Таке щоб в душу, щоб у груди:

У безмеж жалюгідного чекання. 

Така іпостась мирного життя –

Музика спокою й світання

Безвиразних тривіальних днів. 

Один лиш поспіх – і тей вночі –

Скрадається на крилах плоті, 

Як вихід усілякої краси –

Захований у вічність молот. 

Отой, що нищить манівці

Й блукання трощить в корні. 

Ми вдвох його взяли –

Уперше і в останнє. 

У темряву сховалися шляхи –

Розбито наші вулиці й страхи. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше