Реєстрація

Останні відчуття

'Усюди у вікні'

Усюди у вікні:

Розтрощена земля, пилюка,

Дикі звірі й зарослі –

Картини знищених людей.

І дрібка жалості й гордині –

І день наш знову зацвіта:

Душа кидає справи й затишок тісний,

Вона залишить дім у власнім тілі,

Аби у світ податись на весні.

Там вона пізнає власну силу –

Відновить чесні імена: Людина –

Тиранія мягких слів –

Дорога вимощена з глини.

То нові цівілізації й міста –

Отак постануть з попелу,

Знов у всій красі земній,

Нові дикі звірі, чагарники та кинуті хати.

В одній із них сидить людина.

У її очах надія і покинута земля.

Атрощенко Павло

Подобається

#2927 в Різне
#757 в Поезія

У тексті є: тяжкі спроби, тривога та неспокій, символіка і міф

Відредаговано: 10.02.2021

Додати до бібліотеки

Поскаржитись

Використання файлів Cookie

З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.

Детальніше