Останні відчуття

'Немов я йду в потоках крові'

Немов я йду в потоках крові

Невимовних. Із них туга

В моєму серці іржею

Виїдає всі чуття й надії. 

Я бачу світ – чудова пелена

Розірваних і знищених людей. 

Подібно до страху мотивів, 

Я все броджу, вмочивши ноги, 

В чиємусь серці назавжди. 

Топчу кров їхню безіменну,

Надіючись кохання зір, 

Прямий і чистий, повернути. 

Вони мене не зносять, як і всі, 

Лиш самі топчуть, відповідь шукаючи. 

Бартер символічних мук –

Ось подив німоти:

Дитині відкриває очі. 

Тепер вона у серці, як і всі, 

Чиємусь. Топчеться, шукаючи мети. 

Усе навколо повернеться, 

Усе пройде свій шлях, 

Лиш подив перших почуттів

Нестерпно нищить забуття. 

І ми стаємо в стрій, сусіде! 

Йдемо серцями близьких, як кроти. 

Приймаємо, чи ні, але умова –

Життя простоїти в крові близьких. 

Інакше – страта, чуттів завершення

І тлін очей в любові темних. 

Я йду в потоках крові –

Попереду усе життя. 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше