https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1611004836_34.png
Останні відчуття
'Густа опівночі туга'
Густа опівночі туга
Їдким димом через вікна
Хату темнотою покрива.
Я бачу лиш папір –
Він мене займає дужче,
Ніж живих видимостей суть.
Я тут. На стільчику сиджу.
Дивлюся смерті в очі:
Творчості отрута убиває
В мені людину не живу.
Я факел мимоволі –
Без вітру гасну в темноту.
А вітер шарпає у волю!
А я стою й дивлюсь в вікно –
Густа опівночі туга.
Відредаговано: 10.02.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
