Останні відчуття

'Уже давно людина вмерла'

Уже давно людина вмерла, 

Уже нема її основ, 

Що волею краси звивались

В ясні та вільні небеса. 

Немає справ уже і погляду

Святого – зустрічання пустоти. 

Усе це щезло на догоду

Новій безмірній тошноті. 

Вона повсюди тче свої пригоди

Людиною, мов іграшкою, бавить, 

А та і рада, що потрібна, 

Як інструмент сучасного буття –

Постійній вигоді. 

Усе – і речі, й справи, й люди

Зреклися думки й серця. 

Одна задача справ земних –

Задовольнити матеріальний голод. 

"Оте міняю на оте!" – ось її слова, 

Що безкінечно тануть в животі людей. 

Усе вимінюване й цінне, отже –

Ціни нема нічому. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше