Останні відчуття

'Навколо смерть'

Навколо смерть – її гатунок

Сміливих людяності епізодів. 

Ми всі приймаємо життя, 

А смерть, довгострокова суть, 

Обмежується цивілізацією звуків

Закінчених. І непочаті ліри, 

Золоті й дзвінкі, любов'ю оповиті, 

Стікаються у сад незримий, 

Що три проєкції від бога перейма. 

Я бачив смерть і смуток того саду,

Його обитель не дарма цвіте. 

Розлук я зніс не так багато:

Підпер одвірок власного життя 

І став дивитись –

Хто, і що, і як. Одна лиш даль

Для мене на віки. 

Її пута просторі, сяєва прості:

Її гатунок – смерть. І коло. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше