Останні відчуття
'Знищено сім'ю'
Знищено сім'ю, розкидано залишки
У ніч вертепного життя,
Де замість фігур і декорацій –
Ілюстрації страшні людських думок,
Уявленнь, почуттів і честі.
Вертепів безліч. Навкруги їх кості
Розкиданих і усунутих ворогів –
Сім'ї вільні й нові.
Їхня доля в самоті знущається
З достоїнства, ховаючи добра зразок
Лише для себе. Всі навколо –
Відтепер чужі. Є лиш сім'я
Та їхня старомодна воля,
Прокручена у м'ясорубці революцій –
Ось це є ми, а то – то всі інші.
Між вертепами уже не ходять,
Немає вже богів і думки нової,
Нема краси, відчуження і болі.
Є достаток, ситість й вороги,
Що зазіхають на свободу.
Громада щезла разом з богом
І породила плід гнилий –
Сім'ю нову та безвідмовну.
Усе навколо – дим, лише сім'я –
То найцінніше диво. От тепер заживемо,
Пускаючи у світ свій безпілотник стилю,
Свою мару, аби вхистити рідних.
Уже нема ідей і розвиток пропав,
Є лиш батько, сини й дочка красива,
І мати, що обійме й наплює
Словами лагідними на злостивців
Зі світу темного, який усіх образить лине.
Її дитя святе, всі інші – мимо.
Але це тільки в час сварок, коли
Якраз і видно суспільства темний вік.
Застелимо з сім'єю поляну
Гарну і смачну. Та ляжемо разом
Обійми самотності стрічати.
Відредаговано: 10.02.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
