Останні відчуття
'Здається, більше не заговорю'
Здається, більше не заговорю.
Все зникло з виднокола:
І світ, і тіло, і душа –
Усе поза межею, яку довів,
У крайній прихоті земній,
До вальсу смерті.
Зникає сніг і проліски чудові
Показують надбання чарівливі.
У їхній силі – вся весна,
Її потуга неупинна, що все жене
До джерела життя всі соки.
А я не можу говорити;
Моя весна – загин у цвіті.
Зі всіх митей у житті,
Одну лиш пам'ятаю:
Як пролісок стрункий, вигадливо
Зникає в моїй опущеній руці.
Я бачу все життя, його пориви,
І серце каже: "Ні". Дві букви тихі
Загубились серед нових квіток.
Дівчина між ними йде весною
У світі, де є все – її посмішка чудова:
Світло всіх рослин, речей і мови.
Не заговорю. Більше не здається.
Відредаговано: 10.02.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
