Останній день
На хмарочосі
До кінця дня лишалося кілька годин. А це означало, що це буде кінець не лише дня, а й всіх живих створінь на планеті Земля.
Шестеро підлітків стояли біля хмарочоса. Єдиний шлях нагору– полетіти на птеродактилю.
– Вуйку! Перевезеш нас на гору? Звичайно ж перевезеш. Хороший птеродактиль. застрибуйте по двоє. Так буде швидше– командував Люк.
Першими полетіли Джонні та Ліна. За ними Фред та Анфіса. І останніми піднялися на дах хмарочосу Емма з Люком.
– Як тут гарно! Я й не думала, що наше місто таке гарно! – захоплювалася красою Емма.
– І небо так добре видно! Щоправда його перекриває метеорит, але це все одно дуже гарно! – приєдналася до сестри Анфіса.
– А тобі як? – запитав Люк у Емми.
– Я й не знаю, що сказати! В мене перехопило подих!
– Тут, звичайно гарно. Але в нас кілька годин лишилося, тож давайте не витратимо їх на розглядання міста. Хоча б не весь час– просив Джонні.
Але всі, навіть він сам були захоплені видом. Тож найближчі півтори години підлітки розглядали небо та місто, жартували, ділилися найпотаємнішими думками та мріяли про подальше життя.
Раптом хлопці перезирнулися та перервали солодкі мрії дівчат.
– Еммо!
– Ліно!
– Анфісо!
– Я тебе...
#2073 в Молодіжна проза
#815 в Підліткова проза
Відредаговано: 04.02.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
