Останній романтик мегаполісу
Весняний туман
Вологою осінньою погодою тумани не рідкість, але навесні це зовсім несподіване явище. Ось і дівчина, поспостерігавши за цією дивиною у вікно кілька хвилин, вирішила, що вже час збиратися до школи.
Старшокласниця бадьорим кроком прямувала в сіру будівлю дорогою оповитою незбагненним водянистим серпанком разом з безліччю дітей. Її шлях йшов у туман, у невідому далечінь. І ніхто не знав, що чекає на них попереду. Схоже на наше життя, правда?
Дівчина проходила повз пухнасті тополі і чула не каркання ворона, а дивовижний перелив співу синички. Цю маленьку співачку не видно, але її пісні розносяться на велику відстань.
Свіже, вологе і прохолодне повітря наповнювало легені. Немає навіть найменшого натяку на вогкість.
Все заповнювала сіра завіса, але димчасто-білий колір не псував той піднесений, легкий, припіднятий і невагомий стан, який зазвичай буває навесні.
Де-не-де туман гострими ножами пронизували промені Сонця.
Дівчині хотілося, щоб ця краса не закінчувалася, але вона підійшла до школи і попрощалася в душі з дивним явищем.
12.03.2014
#3308 в Фентезі
#771 в Міське фентезі
#1592 в Молодіжна проза
Відредаговано: 02.08.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
