Як зима з весною боролися

Звичайний весняний день. Яскраве Сонце, все ще холодне повітря та невблаганно гарний настрій. Похід до школи. Знову, але що вдієш. У старших класах усвідомлення неминучості того, що відбувається, досягає апогею, і вже втрачає свій тягар.

Крок за кроком, далі від дому, дівчина бадьоро йде за відточеним роками напрямком. Зав'яжи їй очі, вона і тоді пройде своїми слідами.

Небо ще секунду тому осяяне Сонцем покривають величезні важкі хмари, які, здавалося, зібралися висипатися на місто снігом. Вітер різкий і холодний, непередбачуваними поривами б'є в обличчя. Дівчина безуспішно намагається йому протистояти, поправляючи волосся, витягнуте з-під шапки, але вітер — перукар хаосу все одно вносить корективи в її зачіску, і безсилій людині доводиться здатися.

Ще мить і все знову змінюється на користь весни. Хмари відступають, на арену виходить Сонце, і навіть вітер, втрачаючи силу, опадає і складає свої крила.

Все змінюється. Щораз у цій невидимій битві перемагає то зима, то весна. Але остання починає здаватися.

Вітер штормом проноситься маківками голих дерев, які ще не надягли зеленого одягу. Похмурі хмари, не витримавши, починають прокидатися снігом. Грубі, замерзлі і холодні сніжинки, з величезною силою кинуті вітром, божевільно б'ються об людей, і застряючи у волоссі дівчини, перетворюють її на снігову королеву. Вона усміхається у відповідь стихії та заходить у будівлю школи.

Зима виграла цей бій, але невблаганний хід часу та зміна пор року не залишили їй шансів. Надвечір погода знову стала сонячною, вітер стих і стало тепло. Скільки не боролася зима, а її час уже добігав кінця.

                                                                                                             06.05.2014