Розділ 33

Цілу добу закохані провели разом. Вечором Артем привіз Катю додому щасливу і бадьору. А сам же поїхав готуватися до нового робочого тижня. Посада Каті залишалася для всіх загадкою. Поки ж дівчина мала можливість трохи перепочити.

Вона проводила час вдома. Мама ж вирішила взяти відпустку, щоб відпочити разом з дочкою. Вона хотіла ловити кожну мить зі своєю квітонькою, яку незабаром доведеться відпустити у інше сімейне гніздечко. Так, вона знала, що Черненки люблять Катю і не нашкодять їй. Але серце знало, що ніхто не полюбить своє дитя, як рідна матір.

Останнє побачення Каті і Артеме її більше засмутило, ніж втішило. Ольга гадала, що її донечка повернеться додому вже з колечком на пальці. Але натомість дівчина приїхала тільки у хорошому настрої і з букетом польових квітів. Невже Артем ще вагається після стількох років кохання? Хіба йому мало її страждання?

Вечорами Катя гуляла столицею разом з подругами. Вони влаштовували посиденьки мало не щодня аж поки Київ не накрили осінні дощі. Одного вечора негода напала на подруг під час однієї із прогулянок, і це стало причиною того, що вони не зможуть провести час разом. Але для дощ для них ніколи не був перепоною.

Найкращим рішенням було влаштувати вечірку у піжамах вдома у Яніцьких наступного дня. Цьому сприяло і відрядження її батьків. Подруги домовилися заздалегідь зі своїми другими половинками, що ті їх не турбуватимуть від вечора і до…поки дівчата сама того не захочуть.

Вероніка попросила прислугу підготувати кімнату на горищі, де дівчата і зібралися влаштувати посиденьки, а потім ще й там заснути після виснажливого перемивання кісточок і обговорення всього того, що стало з цими юними леді за весь цей час.

Подруг до дому Катерини привіз Артем. Цілу дорогу дівчата мусили вислухати цілий інструктаж з правил безпеки. Артем, як і всі його товариші, добре знали своїх других половинок, коли ті збиралися разом. На щастя, в той день не було заторів і дівчата прослухали лише скорочену версію погроз, які можуть стати реальними, в разі, якщо ті щось втнуть.

Радості дівчат не було меж, коли вони все ж опинилися вдома у подруги. В їхньому розпорядженні був цілий маєток. Розпочали вони свої розваги з того, що влаштували собі вечірку в басейні, воду для якого спеціально нагріли.

Наступною зупинкою була кухня. Дівчата буквально на ходу знищували все смачне, що зберігалося у холодильнику. Залишили тільки солодощі для посиденьок уночі.

Потім подруги перейшли до вітальні, щоб подивитися їхні відео, які вони знімали на свята. Теплі спогади з дитинства зігрівали їх в прохолодному жовтні. Дні народження, сімейні зустрічі, вечірки – все це викликало сльози щастя на очах красунь. Вони розуміли, що дитинство вже давно позаду. Юність також тихенько покидає їхнє безтурботне життя. Малими кроками у гості наближається зрілість…

- «Ми підданці часу, але його милості недовговічні», - процитувала Катерина автора Метта Хейга, коли поглянула на свою фотографію зі шкільного випускного.

- Що за песимізм, подруго?! – штурхнула подругу Анна.

- Я старію, дівчата, - сумно зітхнула Алексієнко і відкинула знімок.

- Тут сидять твої ровесниці, дорогенька! Ми всі так гадаємо, - підбадьорила дівчину Вероніка.

- Цікаво, а якби ми вже були заміжні і мали би декількох дітей, то ми б відчували себе старенькими бабусями? – запитала у Всесвіту і заодно подруг Катя.

Дівчата застерегли Катю, щоб та не напрошувалася на компліменти. Вони вважали її найкрасивішою і найсексуальнішою серед них і по-доброму заздрили їй.

- І чим же мені краще живеться? Фінансовий стан в нас однаковий.

- Діло хіба в грошах? Ми про тебе як про жінку говоримо.

Катерина не розуміла: чим же вона краща не тільки від них, але і від усіх жінок Всесвіту. Ніка пояснила, що від одного погляду Каті всі чоловіки втрачають розум. Це, як вважала, Алексієнко нічим їй не допомогло і щасливішою не зробило. Аня намагалася довести до відома своєї любої подруги, що кожен був ладен зробити її найщасливішою і найбагатшою. Проте Катя мала, що відповісти. Всі їхні спроби покласти Всесвіт до її ніг завершилися фіаско. А все через те, що вона живе на світі не задля того, щоб бути красивою. Вона дихає заради того, щоб удень робити, хоча б одну добру справу і насолоджуватися життям довкола. Так, вона не заперечує, що у її житті були моменти, коли вона хотіла жити лише для себе і заробляти посмішками. Але нічим хорошим це не закінчилося. В кінцевому результаті вона повернулася до свого колишнього життя у чотирьох стінах поряд з коханою людиною.

Далі Анна запропонувала трохи попліткувати про їхніх хлопчиків, адже вони так давно не ділилися секретиками. Першою вибрали Катю, хоча та протестувала до останнього і казала, що любить усе тримати у секреті. Від дівчат же приховати щось було неможливо. Алексієнко відповіла коротко: у них поки все чудово.

- Це ми зрозуміли після того, як ти цілу добу не відповідала на дзвінки.

- Ми просто вимкнули телефони і вирішили про всіх забути. Артем влаштував нам просто незабутній вечір за містом на природі.

- О, так! Мій брат ще той романтик! Гадаю, це все було не просто так. Діло йде до весілля, чи не так?

- Весілля? Ми ще не думали про це.

- Ще досі сміливості не набрався, - невдоволено пирхнула Аня.

- Штамп в паспорті для мене немає жодного значення.

- У тебе все цілком зрозуміло. Артем кохає тебе, ти кохаєш Артема. Ви уже давно разом…А от у мене цілий калейдоскоп емоцій…

- Невже ви з Максом ще не знайшли спільної мови?

- Ні, ти що! Ми уже від початку літа разом. І мені здається, що це все не надовго. Я боюсь, що він незабаром повернеться в Францію і на цьому все завершиться.

- Про це навіть не думай, Ніккі! Він не поїде звідси. Принаймні без тебе. Просто розумієш, Макс, такий хлопець, що все таїть у собі і кохає, ніби таємно. Повір, у нього є почуття до тебе. Він навіть мені у цьому сам зізнався. Я готова посперечатися, що ваше весілля ми зіграємо скоріше, ніж моє. Він не буде довго тягнути. Макс ще ніколи так нікого не кохав. І втрачати він тебе не захоче, повір. Головне, щоб ти його кохала і сприймала таким, яким він є.