Глава 2. Фатальна мрія, яка змінює життя

  Настало літо, Ксенія закінчила 10й клас попереду був 11й і вибір професії. У Ксенії з'явилася чудова можливість попрацювати і водночас відпочити місяць на морі в дитячому пансіонаті. Для Ксенії це був просто рай на землі водночас працювати і відпочивати, нізащо не платити і ще й отримувати зарплату. Про таку роботу можна було лише мріяти такій юній дівчині, вона просто обожнювала море і для неї це було необхідністю раз в рік поїхати на море, перезавантажити свій внутрішній стан і відпочити від усієї суєти. З самого дитинства Ксенія разом із сестрами і мамою кожне літо їздили на море, і воно для неї було особливим, це було місце де можна побачити Божу велич дивлячись на всю красу природи, а особливо її манила сила силенна води, яка міць у тій воді аж перехоплює дух, словами не описати внутрішній стан в ту мить як дивишся на море.

   Саме тому Ксенія довго не роздумувала і зі своєю двоюрідною сестрою Інною, вони поїхали вперед за пригодами і відпочинком. Вони не боялися роботи, були працьовитими і робота до обіду це була просто насолода.  Одні без зв'язку, без батьків вони проводили чудово час,  ранком вони працювали а решту часу  відпочивали і шукали пригоди.  Але в один день пригоди самі знайшли Ксенію, їй прийшло повідомлення від Олега: 

“Ми зараз знаходимося у християнському таборі, ми граємо і серед усіх є твоя сестра і молодь з вашого селища, а чому тебе немає?” 

Ксенія знала про цей табір і її друзі пропонували туди поїхати але вона обрала поїздку на роботу на море, вона для неї була важливішою. Сказати що вона була шокована від раптового повідомлення, нічого не сказати, вона не розуміла як їй на це реагувати і просто без усяких думок відписала, що відпочиває на морі і запросила Олега щоб він теж приїзжав, мовляв хлопці з їхньої молоді теж планують сюди приїхати. Нічого не передбачало біду, як раптом серед ночі, коли всі уже спали у Ксенії дзвонить телефон, вона крізь сон і не зрозуміла хто то був і що йому потрібно, сказала завтра передзвонить. Звичайно вона розхвилювалася всі ті пережиті емоції і почуття знову наповнили її і Ксенія не могла дочекатися ранку, щоб після роботи подзвонити Олегу. 

  У голові знову сотні запитань на яких немає відповідей: чому він мені подзвонив? напевно йому хтось сподобався і потрібно їх познайомити, адже у них серед молоді дуже багато гарних дівчат, яких всі помічають але тільки не її. Почуття які вона відчула вперше коли побачила Олега так нікуди і не зникали, просто вона закрила їх далеко на замок і не давала їм волю і навіть не думала про них. І ось нарешті довгождана і трепетлива мить, Ксенія вперше почула його голос по телефону, звичайно вона хвилювалася, але Олег був надто спокійним, говорив про море і сказав  що хоче приїхати з другом відпочити, розпитував де вона і попросив щоб дізналася про всі деталі, де там можна зупинитися на відпочинок.

 З того часу вони кожного дня почали зідзвонюватися і говорити, багато говорити, Ксенія допомагала йому організувати відпочинок. І ось настала довгождана мить Олег приїхав на море до Ксенії зі своїм другом Сергієм,  вона допомогла їм облаштуватися, на той момент на неї чекало багато новин та неочікуваних сюрпризів. Ксенія дізналася що Сергій і її сестра Олена познайомилися в таборі і почали ближче спілкуватися один з одним. Скоро вона теж разом з батьками приїдуть сюди ж на відпочинок. Та саме головне Олег почав проявляти до неї не аби який інтерес, це дуже здивувало Ксенію. Звичайно вона не наважилася запитати про його дівчину, адже він ніколи і не розповідав про себе і своє життя, своєю поведінкою він дав зрозуміти що він вільний.

    Він був зовсім іншим, не таким як у першу їх зустріч, він почувався вільно і спокійно та легко фліртував з Ксенею, а вона не була проти адже ніхто раніше ніколи не проявляв до неї такої цікавості і уваги, ніхто ніколи не піклувався і не хвилювався про неї так як він зараз. Кожного дня після роботи Ксенія бігла до нього і всю решту дня вони проводили разом. Це було щось неймовірне, таких емоцій і відчуттів Ксенія не мала ніколи, вона була щасливою, так самою щасливою. Кожен день нові розваги, вони багато гуляли, спілкувалися, купалися, ходили по цікавим місцях:  луна парк, відкритий кінотеатр, в ресторани. Разом  їздили в найближче місто за покупками, одним словом весь свій час вони проводили удвох так ніби вони були знайомі все життя, їм разом було легко і невимушено. Ксенія не могла повірити що це все реальність, ніби якийсь найкращий сон від якого не хочеться прокидатися. Вона знову почала молитися за їхні стосунки, адже нічого конкретного їй Олег не говорив, нічого про свої плани щодо неї а Ксенія і так була в нього закоханою а зараз то взагалі. Вона просто хотіла щоб це ніколи не закінчувалося, вона нарешті отримала те, чого їй так бракувало, те чого вона потребувала - це відчути себе у руках сильного чоловіка слабкою дівчинкою, який її кохає. 

Вона не могла дихати без нього її кожен день був повноцінним, наповнений сенсом, любов'ю вона літала від щастя, ніби на крилах. І здавалося що не було нічого, що було б їй непідсилу вона випромінювала щастя, адже нарешті вона знайшла того, якого так давно шукала з яким хотіла б провести усе своє життя. І все що вона розуміла і відчувала це те, що ось воно щастя, так поруч, біля нього.

  Коли настав час Олегу від’їжджати додому він прощався з нею так, ніби вони ніколи більше не побачяться, він не говорив їй якихось гарних слів які б давали їй надію на продовження їхніх стосунків, просто дав зрозуміти, що ніколи більше не побачяться. 

Ксенія ніби вмерла у той день, вона сама цілий день мила пансіонат, готувала його до відкриття і увесь день просто проридала. У неї ніби відірвали серце, навіть не частинку його а повністю все.