Глава 13. Місце твого спокою

  Ксенія прокинулась  на березі з першим промінчиком сонця, сьогодні на неї чекав новий день і нове життя, повне всього нового і цікавого. Тепер все буде іншим, її життя зміниться на всі 180⁰ і ніякому смутку тут не буде місця. Ксенія вирішила для себе раз і назавжди, не дозволяти поганим думкам закрадатися у її голову:

- У мене все прекрасно, уявимо що я просто у відпустці, про яку мріяла все життя. Тепер ніхто не виносить мені мозок, не принижує і не кричить. Нарешті мого чоловіка все влаштовує і він просто мовчить, я надіюсь він щасливий там без мене. 

  Видихнувши, Ксенія продовжила говорити з собою, любуючись самим чарівним сходом сонця: 

– все просто чудово, нарешті я щаслива, я вільна і можу дихати на повні груди. Знаходячись серед такої краси, по іншому і бути не може. Нарешті я зможу відпочити, я насолоджуватимуся кожною своєю хвилинкою і ніщо не завадить мені в цьому. Я напевно не знаю як довго я тут затримаються, можливо зовсім скоро я звідси виберусь, і тоді буду жалкувати, що замість того аби відпочивати, я псувала сама собі настрій поганими думками і смутком. 

  Господи підтримуй мене, навчи бути сильною щоб вистояти усі удари долі достойно. Ти ж підтримаєш мене, правда? І допоможеш мені пережити біль розлуки, я не буду сумувати, бо я обов’язково повернуся до своїх діток. Все, більше ніяких сумних думок, тільки позитив і насолода відпочинком!

  Звичайно говорити і зрозуміти такі речі це вже половина успіху, але як це зробити у реальному житті? Сказати що її було просто, не думати і не переживати, не пускати жахливих думок у свою голову, які так настирно туди лізли? 

  Не панікувати, не впадати в депресію, врешті не втратити розуму – все це було надто складно і потребувало багато зусиль. Вона розуміла, що цей негатив її просто знищить, якщо тільки вона піддасться йому. Та аби ні про що жахливе не думати, вона мала себе чимось займати, щоб не залишалося жодної вільної хвилини, або ж так сильно працювати непротяті дня, що коли звільнявся час, то він ішов лише на відпочинок і відновлення сил, і ніяких думок. Для того щоб завжди бути у гарному настрої, ні про що не хвилюватися, врешті  бути сильною і мати гарну фізичну форму, Ксенія просто навела порядок у своєму житті, а найперше у своїй голові, у своїх думках і цінностях.

  Ксенія розпочинала свій кожен новий день на скелі, яка була над водоспадом, на найвищій вершині острова. Там ввесь світ був ніби на твоїй долоні, а ти ближчою до неба, лише там вона могла вести тихі розмови з Богом. Лише в той момент вона могла дозволити собі і поплакати і посміятися, згадуючи щось із минулого. Говорити з Ним про все, що її так сильно турбувало і лише там вона реально відчувала Його присутність і підтримку. 

  Вона вчилася ставати кращою, прощати і приймати свою долю, любити тих хто робив боляче її в житті. Вона змінювалася думками і світоглядом. Вона вчилася проявляти свою любов кожного дня до природи яка її оточувала, до самого острову, вона несла свою турботу і доброту навкруг, вона не губила його а вирощувала його красу і доглядала за ним. Ксенія вкладала частину своєї душі скрізь, куди не доторкалася її рука, а душа її була прекрасною, тому все навкруги теж ставало прекрасним.

  Ксенія могла просто годинами стояти і тихо дивитися на горизонт не промовивши ні слова, а могла співати на всю силу, так щоб ввесь світ почув і відчув стан її душі. Не дивлячись на те, добре її сьогодні чи зовсім кепсько, для неї то було святе місце, де був присутній сам Господь і навіть злих думок, ні нарікань вона не дозволяла собі мати у своїй голові. І не дивлячись ні на що, кожен ранок Ксенія розпочинала на горі з молитви і розмови з самим Творцем.

  Далі вона дозволяла проживати собі день у повній загрузці аби не відволікатися на дурні думки і аби підняти собі настрій і позитивно прожити цей новий день, зробивши щось нове і корисне. У Ксенії завжди було море самих різних ідей і цілей, щоб зробити своє життя тут максимально комфортним і приємним. Кожного дня вона знаходила що змайструвати цікавого і необхідного на сьогодні і якщо вона робила все задумане або навіть більше, то день пройшов не даремно. 

  Для гарного настрою завжди була смачна їжа, сонце, море і пісок. Ні, він їй не набридав, вона обожнювала це неймовірне море і пляж. В будь який день він підіймав її настрій і дарував насолоду. 

  Для того аби змогти постояти за себе, бути сильною і витривалою Ксенія багато тренувалася. Вона багато бігала, багато плавала на велику відстань, пірнала на досить глибоку глибину аби розслідувати морське дно ну і звичайно щоб прокормити себе. І з кожним днем вона ставала все сильнішою, швидшою, спритнішою і витривалішою. Ксенія лазила по скелях, деревах, ліанах, з яких вона посплітала купу різних канатних доріжок по острову. Також Ксенія займалася різними вправами по фітнесу, оскільки вона раніше це робила і часто відвідувала спортзал, то розумілася на тренуваннях і вправах які потрібно було робити. Вона навіть обладнала свій власний спортзал. Із каміння і палиць Ксенія зробила гантелі та штангу. Займалася вона кожного дня, для того щоб бути міцною і звичайно щоб гарно виглядати.

  Так зовнішня краса її теж хвилювала і вона розвивала це.  І дійсно вона стала дуже сильною і мала гарні форми, це дозволяло її жити в повну міру, подобатися собі і не хвилюватися за себе що щось ти не зможеш подужати. Відчуття сили у своєму тілі дає впевненість і неймовірну насолоду.

  Іще одним видом її тренувань мимоволі, стало бажання приручити звіра. І це був правильний вибір, адже вона не відчувала себе самотньою і завжди змагалася з ним на спритність, навмисне дратуючи його. А якою переможницею вона виходила у своїх очах, коли хижак стомлювався першим. Вони не уявляли життя одне без одного, завжди весело і не знаєш в який момент тебе чекає нова пригода, це давало ще більшу мотивацію бути завжди у формі.