Глава 26. Безкрайній океан

  Океан... він манив Ксену іще з дитинства, в ньому так багато могутності і сили, він величний і неосяжний, якась неймовірна таємниця ховається в ньому. Він магічний і вміє забирати усі твої тяжкі думки і переживання, а натомість дарує спокій і тепло на душі. Він заспокоює, забирає тривогу та біль і дає надію. Варто лише один раз побачити його і твоє серце замре, а подив перехопить дух і ти зрозумієш, що більше не зможеш жити без нього. Ти завжди хотітимеш повертатися до нього знову і знову, щоб відчути його велич на собі. Він ніби обрав тебе серед усіх інших і притягує, залишаючи невидимий зв’язок назавжди. І ти розумієш, ви знайшли один одного... 

  Ти завжди можеш прийти до нього, сісти поряд і щиро поговорити, довіривши йому свою душу, і бути певною він забере усі твої тривоги, наповнить тебе спокоєм і таким ніжним теплом... Тепер ти нінащо не проміняєш цю дружбу, ніколи. Він став твоїм мовчазним, і в той самий момент наймогутнішим другом, який завжди тихо вислухає тебе і потішить... Ти завжди впевнена в ньому, він забере усі твої таємниці і дасть спокій твоїй душі.

  Океан – це стихія, яка не кожному під силу, і не кожен може осягнути його і порозумітися з ним. Для одних він страшний кошмар, а для інших рідний світ, в якому він володар. Для обраного він стане спасінням, а інших він погубить.

  Та коли ти дивишся на нього із суші, то відчуття зовсім інші, ніж коли ти пливеш по ньому, а навкруги лише одна вода. Стоячи на суші ти можеш не до кінця розуміти його силу. Та коли ти уже в ньому париш, тоді він відкривається перед тобою зовсім з іншої сторони, і тепер ти його пізнаєш, а не він тебе і він стає володарем твого серця. 

  Це відчуття важко передати, коли ти почуваєшся таким крихітним в його могутніх руках, і все що тобі потрібно зробити – це просто повністю довіритись йому. Тут в океані все втрачає своє значення. Відстані здається не існує, а ти стоїш на місці і нічого не змінюється. Тут ти безсилий, такий маленький і абсолютно залежний від нього,  тут будь який контроль немає сенсу.

  Повсюди океан... він настільки величезний, ніби огорнув тебе собою, і уже ніколи не відпустить. Ти потрапила у його полон, але він не твій ворог, він твій друг, і він проводить тебе до цілі з радістю. Тобі потрібно лише довіритися йому, і насолоджуватися ним. 

  Ксена і Олексій захоплювалися ним, кожного дня так як у перше. І хоча вони добре розуміли, що надовго тут, та цієї магії океану неможливо було забрати. Вони не мали паніки чи страху, від того що минають дні і нічого не змінюється, та лише зорі стають ближчими. Їх дуже рятував той кусочок острову у їх лотці, і найбільше часу вони проводили саме там, милуючись океаном.

  Кожної ночі Ксена слідкувала за зорями і вела корабель, вона не могла спати і залишити корабель без нагляду, або ж обтяжувати цим свого коханого, а вдень цим займався Льоша. Це було її бажання розділитися для чергування саме так. Для їх безпеки їм довелося по черзі працювати, щоб встигати відновлювати сили, і не залишатися навіть вночі без нагляду, у відкритому океані завжди потрібно бути напоготові. Щодня вони знаходили чим себе розважити і як рухатися, аби не заклякнути на цьому маленькому клаптику твердої поверхні. 

  Як тільки виходило сонце, Ксена ішла відпочивати, а на зміну приходив Льоша. Він любив готувати сніданок, а потім чекав поки Ксена прокинеться, щоб разом поснідати. Відпочивала вона дуже мало, переважно ранком і ще перед заходом сонця,  вона засинала на їх чарівному пляжі, щоб набратися сил на ніч. Всередині вона тримала всю відповідальність на собі, тому не могла спати. Льоша відчував і бачив це, але порушувати ці межі не хотів, через повагу до своєї Ксени. Та і сенсу в цьому не було, знаючи впертий характер Ксени, тому він просто підтримував її і давав можливість прожити все. 

  Льоша просто допомагав їй своєю турботою і любов’ю, підтримував її і ніколи не сперечався через її рішення, навіть якщо йому це не подобалося, він покривав усе любов’ю. Кожного вечора Льоша готував смачнючу їжу і чекав, коли Ксена прокинеться і прийде до нього, він проводив разом з нею час, спілкувався, підтримував і аж потім ішов відпочивати сам. Бували моменти, коли він затримувався, аби доторкнутися до своєї коханої і просто насолодитися нею сповна. Кохатися під зорями було незабутньо, і так необхідно для них. А зустрічати разом ці неймовірні пейзажі заходу сонця це було просто незабутньо, все наче в казці, не дивлячись на складнощі і відповідальність. 

  Кожен їхній день проходив із пригодами і веселощами, Ксена захоплювалася тим, як її потішає і підтримує Олексій, це було дуже важливо для неї, це давало їй сили і надихало. Не кожен чоловік готовий довірити все в руки жінки, навіть самий люблячий, із самих добрих намірів, не зміг би дозволити так себе виснажувати і зайняв би місце жінки. Однак цей чоловік добре знав свою Ксену, її войовничий дух і силу, і в його випадку все прийняти було так само важко, як і не спати ночами, однак сваритися було не варіантом, тому любов допомагала все знести і взяти на себе ту сторону відповідальності, яка була йому довірена, і робити її найкращим чином, це і була справжня любов.

  Ксена і Олексій насолоджувалися кожним моментом, бо знали що цей час скоро закінчиться назавжди, і все що у них залишиться, це їх спогади. Танці, співи, ігри, розмови ніколи не залишали їх човен, а найулюбленіша їх частина було купання в океані. Це було не просто задля задоволення, оскільки це була досить небезпечна розвага, і поодинці вони ніколи цього не робили. Більше всього вони так пізнавали те середовище, в якому зараз живуть, це дозволяло їм ловити смачну їжу і як бонус, завжди бути в чудовій формі.