Глава 10

Pov Луна

Викладачі вийшли, а всі присутні почали обговорювати. Було чути: «Круто!», «Нарешті, хоч якийсь відпочинок від цих стін!», «О, то буде двіж», «Хто що бере?» і багато подібного. Ми з дівчатами, також не були виключенням.

-Необхідно прикупити щось. Я маю на увазі з їжі. Не знаю чим нас там будуть годувати, але перестрахуватись потрібно.- одразу почала Оля.

-Ще взяти колонки, карти, бадмінтон, power bank і фотоапарат.

-Вас не дивує, що їдемо лише ми третьокурсники-економісти?- запитала я, пильно подивившись на Кая, який розмовляв з Єгором та іншими товаришами. Він глянув на мене, а я показала йому язика і повернулась до дівчат. Знаю по дитячому, але вже як є.

-Чесно,- сказала Софія глянувши на Єгора – Кацюба і Вовчук і не на таке спроможні.

Зайшов викладач і ми почали заняття. Сьогодні нам повідомили,  про здачу нормативів. З цим в мене проблем нема. Розпочали з хлопців.  Більшість дівчат сіли на лави і продовжували обговорювати поїздку. Ми з Олею говорили про різне, а Софія розбиралася з Єгором, який кинув у неї м'яч. Тоді Кацюба взяв її на плече і направився до виходу. Дівчина била його по спині, але той не звертав уваги і вони скрилися за дверима. Я почала сміятися, а Оля знімала все на телефон. До мене підійшла дівчина з столової, Катя:

-Чого тобі?- запитала я не церемонячись.

-Фі, які манери – сказала вона.

-Ти мені ще тут про манери поговори.- відповіла я і встала.

- Добре, одразу до справи. Кай тобі зрадив. Вчора він від мене поїхав в університет, а тобі, мабуть, забув сказати- вона надула губки і жалісно на мене подивилась. Всередині себе я готувала відповідь: «Та на здоров’я», але потрібно дотримуватись легенди.

-Ну кабель…- сказала я і побігла до того горе-коханця. Тихо підійшовши до нього, я взяла його за вухо і вивела в коридор.

-Ти що, прибацана?- запитав він коли я його відпустила.

-А ти не знав?- запитала я з сарказмом.

-То я так запитав.- знову потер він вухо.- Що хотів мій пупсик?- і тут же, як нічого не було почав до мене підходити, а я непорушно стояла на місці. Відстань вже була доволі мала тому я вирішила зразу «напасти» на нього.

-«Твій» пупсик, хотів запитати, чому його «коханий» хлопець розважається з дівчатами, які можуть розкрити нашу аферу- я сказала це серйозно.

-То пупсик знову починає ревнувати?- з цією фразою він притягнув мене за талію.

-Пупсик, хоче, щоб ти на невизначений термін перестав ходити до різних крихіток, бо чутки лазять, що ти мені зраджуєш.- сказала я стараючись вирватись. Звісно в мене не вийшло.

-Ти пропонуєш свою кандидатуру на їхнє місце?- запитав Кай і вигнув брову.

-Ні, я пропоную потерпіти, а після нашого феєричного розставання бігай до них хоч десять разів на день.

Я вирвалась і майже дійшла до залу, але розвернулась до Кая і взяла його за руку. Він спершу не зрозумів, а потім попрямував на заняття. Ми зайшли в зал і я піднялася на носочки і прошепотівши:«Підійдеш до тої блонди, ні тебе, ні її тут не буде.» і відійшовши на декілька кроків, знову показала язика. Катя подивилася з обуренням і підійшла до своїх «фрейлін».

Декілька годин потому

Ми з дівчатами вийшли з універу і попрямували до машини Ігоря. За поїздку заплатили, тепер можна і на міні-шопінг. Виявилось, що в мене, майже немає речей для походів і ми забігли в магазин одягу. Там я купила сірий спортивний костюм і безрукавку. Також мені приглянулись чорні кросівки і рюкзак, щоб не везти валізу. З їжі ми накупили багато снеків, солодкого, води, овочів, фруктів і звісно бутилочку вина. Хоч нам і заборонили, але «Шалене тріо» стоїть на своєму. Тим паче, нас перевіряти точно не будуть, бо алкоголь вже зібралися купувати хлопці, а половину напоїв точно заберуть. Приїхавши до Олі, ми запакували все в сумки і продовжили перегляд вчорашнього серіалу. Поїли ми в торговому центрі. Довго не дивились, бо зранку вставати, і лягли спати.

Pov Кай

Луна поцілувала мене. Я відчував дивні емоції, під час того як її губи злилися з моїми. Наш перший поцілунок не здавався мені настільки чуттєвим, як цей. Ця дівчина манила мене. Її характер щоразу міняє моє ставлення до неї в кращу сторону. Її поведінка змушує згадувати її кожної миті. А про зовнішню красу, я ліпше промовчу… Після приємного інциденту в столовій, я вирушив на пошуки Єгора. Виявляється, Софія, подружка Луни, здається йому подобається. На зустріч мені бігла «малявка», як її називає Єгор, і ледь не збила мене з ніг. Я обернувся і побачив задоволену пику друга.

-І що сталось?- запитав я і ми разом пішли до підвіконника.

-Та так, я її з побачення забрав.- і ще ширше усміхнувся.

-Нічого собі. А я, думаю чого вона така на нервах ходить? То ти, такий жук, навіть друга найкращого не повідомив?

-Ну це сталося спонтанно. Я по торговому центрі шукав до машини купу всього, бо вона зламалася, а на СТО не було тих деталей і я побіг на пошуки. Дивлюся, а малявка з якимось шимпанзе і вирішив врятувати від його компанії. Вона он,-він махнув в сторону куди побігла Софія- Вимахується, типу: «Навіщо ти псуєш мені побачення. Я думала хоч десь сама можу рішення прийняти.» і всяке таке. Потім послала далеко і гримнувши дверима помчала в свою вежу до свого Дракона.- Єгор так називає кота Софії, який його недолюблює.

Після пар, ми з другом поїхали в клуб. Вже через годину ми весело їхали додому. Так як в мене з’явилася «дівчина», я вирішив втриматись від компанії блондинки, яка ледь не роздягалася біля мене в клубі. А от Єгор поїхав додому в компанії «милої» дівчини. Одразу заснути не вдалося, бо в голову лізли думки про поцілунок Луни:

«-Що тут відбувається?- запитав я увійшовши до їдальні і побачив злу Луну.

-Котику, ця курка погрожує мені.- прилипла до мене настирлива блондинка.

- Катю, відліпись від мене. – я скинув її і перейшов на сторону Луни