Глава 15

-Як так сталось, що три велетні непомітно забралися до вас в будинок? – почав ледь не кричати Єгор.

-А це ми викликали стриптизерів і не хотіли платити, от хлопці і збунтувались. – спокійно відповіла Софія і продовжила їсти своє морозиво.

-Ви це серйозно? – шоковано і з роздратуванням запитав Кай.

-Ну так, - спокійно відповіла я і сіла біля Софії – скажи їм Олю. – я взяла печиво і також їла разом з подругою.

-Еге ж, більше в ту компанію не дзвоним. –Оля сіла біля нас і дивилася на хлопців, які стояли і дивилися на нас, з шоком і злістю, як бик на червону ганчірку.

-Раз таке діло, то ми йдемо…- сказав Микола і вони троє направились до виходу. Ми з дівчатами переглянулись і разом засміялись.

-Це вже в ніякі рамки не лізе! Мало того, що ми їх врятували, вони ще й з нас сміються! – обурився Єгор.

-Ну ви і наївні…- хапаючись за животи ледь не падали ми.

Хлопці забігли назад в кімнату і склавши руки на грудях та з хитринками в очах переглянулись. Коли ми з дівчатами заспокоїлись, також встали навпроти і пильно дивилися на хлопців.

-Взагалі-то, коли ви нас прийшли рятувати, самі попали в небезпеку і хочу нагадати, що завдяки нам ви стоїте тут, а не лежите в лікарні. – ткнувши пальцем в груди Єгора, мовила Софія. Він посміхнувся і поглянувши на хлопців, які йому кивнули, підхопив Софію і перекинув через плече.

-Чуєш, індику. Пусти мене, інакше гірше буде! – кричала Софія і била хлопця по спині.

-Залиш її, придурок!- кинулась я на допомогу подрузі, але Кай загородив дорогу.

-Ну, ну. Навіщо їм мішати, красуне.

-Звали, Кай. – я відштовхнула його і перескочивши через диван побігла на порятунок Софії. Та Кай мене наздогнав і обхвативши мої руки підняв. Я також пробувала вирватись, але не вийшло. Оля з Миколою спокійно сиділи на дивані і мило щось обговорювали. Мене занесли на кухню і посадили на стіл. Я вдарила Кая по плечах, але він розставив руки по обидві сторони від мене і усміхався.

-Чого либишся? – склавши руки на грудях сердито запитала я.

-Ти така мила, коли сердишся.

-Я тебе коли небудь задушу, задушу.

Хотіла я встати, але мені не дали. Кай пильно дивився в мої очі і нахилився, щоб поцілувати. Я взяла яблуко і приставила між нашими губами. Він сумно глянув на мене і відкусив шматок.

-В нас парі, а програвати я не хочу. – показавши язика, я звільнилась і побігла у вітальню. Там вже всі зібрались. Я сіла на диван до Софії і Олі. Коли Кай увійшов, Єгор показав руками «Окей», але Кай помахав «Ні». Тоді Кай показав Єгору «Окей», а той також помахав головою. Ми з Софією переглянулись і дали одна одній «п’ять». Не дочекаються, індики.

-Ну що ж, - хлопнув в долоні Микола і привернув увагу всіх присутніх – я приніс пакети з вулиці і пропоную щось подивитись.

-Мелодраму. – крикнула Оля.

-Комедію. – крикнула я.

-Бойовик. – крикнув Кай.

-Трилер. – крикнув Єгор.

-Фантастику. – крикнула Софія.

-Детектив. – крикнув Микола.

І це все було в одним момент. Ми всі засміялись і обрали жахи. Ми обрали фільм «Погане волосся». Це про дівчину, яка після експериментів із своєю зачіскою та волоссям,  знову набуває впевненості в собі і всі шанси стати зіркою музичного телешоу. Втім, нова зачіска введе корективи в її плани. З’ясується, що волосся — живе, і воно хочуть вбивати… Достатньо страшно та таємничо. На деяких моментах Оля горнулася до Миколи, а я з Софією бралися за руки. Кай і Єгор максимально старалися не показувати страх, але коли Софія випадково зачепила волоссям Єгора, вони двоє скрикнули і розмахували руками. Ми разом з ними посміялися і продовжили перегляд фільму. Після цього ми влаштували міні-дискотеку і з’їли все, що купили хлопці, а потім ще піци замовили. Коли було достатньо пізно, ми розстелили хлопцям у вітальній, а самі лягли у Олі.

-Щось не спиться… – після години лежання, прошепотіла я.

-Ага, скучно якось. – мовила Софія.

-Давайте хлопців налякаєм? – це Оля сказала? Хах, нарешті. Може веселитися коли хоче…

Pov Кай

Дівчата пішли на верх, а ми з хлопцями позасинали у вітальній. Вимотали нас красуні. Так весело, я ще час не проводив. Завжди ми з Єгором ходити в клуб, напивались або не дуже і клеїли дівчат, але щоб було так круто і стільки емоцій, це вперше. Я весь час дивився на Луну. Під час фільму у неї були різні емоції, коли вона танцювала, її тіло красиво рухалося в такт, але інколи вона дурачилась з подругами і це було дуже кумедно. Ця дівчина зачарувала мене…

Я мирно спав, поки хтось не почав трясти мене.

-Що таке? – зашипів я на Єгора. Хлопці вже не спали, хоча була десь 4 ночі.

-Чуєш? – якість дивні звуки виходили з кімнати дівчат.

-Миколо, ти знаєш, що це може бути?

-Гадки не маю… Такого ще не було.

-Йдем перевіримо. – встав я, але Єгор притримав мене за руку.

-А якщо вони чаклують? – запитав він

-Ти жартуєш чи мариш? Яке чаклують, ми не в 18-му столітті, тим паче відьом і чаклунок не існує.

-Я серйозно, мені снилося, що прийшла Софія і обіцяла навести приворот і порчу.

-В тебе температури немає? – запитав Микола і притулив долоню до його чола.

-Добре, давайте перевіримо.

Ми разом встали і тихо пройшли на другий поверх. На диво, двері були відкриті і з кімнати виходило то фіолетове, то зелене, то оранжеве, то червоне світло. Ми троє заглянули і застили від шоку. Наші дівчата у чорних мантіях, з начосом на голові, чорними губами і з кров’ю на руках, щось чаклували над каструлею і незрозуміло бубоніли. Ми переглянулись і сховались за двері.

-А ви мені не вірили! – прошепотів Єгор і поглянув в сторону дверей. На мить дівчата замовкли.

-Підлиймо це завтра в їжу, і тоді… - промовила Луна.

-Тихо! – заткнула її Оля.

-Якщо скажемо, що хочемо – воно не збудиться.

-Давайте приберемось і ляжемо спати. – промовила Луна