Пастка для ворога

45

Кірос

Як же приємно цілувати Крихітку, пригортати у своїх обіймах та відчувати дотики її рук. Не вважаю, що ці почуття викликані любовним зіллям. Адріана була така незвична, особлива, не схожа на інших, в її присутності все всередині мене вирувало. Побачивши Нефтіс, не міг повірити своїм очам. Руна на її тілі була така ж  як і у мене, і це свідчило, що вона моя дружина. Пильно вивчав її поглядом: такий же типаж як і в Адріани, висока, гарна,  проте до моєї крихітки їй ще далеко. Почуттів про які говорив батько, не було, я досі бажав бути лише з Адріаною. Якщо я такий холодний до власної дружини яку так довго чекав та про яку так мріяв то можливо це і справді чари. Підозра про те, що нас обох обманули була нестерпною.

Зосередився на думках Нефтіс, намагався з`ясувати чи не бреше вона. Її думки збігалися зі словами, схоже вона була щирою.  Обійнявши мене, застала зненацька. Не знав, що робити, не відчував того що й вона, проте все ж легенько обійняв у відповідь і перевів погляд на свою крихітку. Через те, що я зосередився на Нефтіс не знав про що думала Адріана, але з її вигляду все й так стало зрозумілим.

Їй було боляче дивитися на нас, тому я швидко відсторонився від дружини, але вона продовжувала мене обіймати. Щоб якось це припинити й не засмучувати крихітку ще більше, взяв руки Нефтіс у свої долоні. Все ж так краще ніж ті ніжні обійми. Не розумів, що зі мною коїться. Замість того, щоб радіти появі дружини, я сильно посмутнішав та розчарувався і досі ніяких почуттів у мене до неї не виникло. Схоже батько не помилявся і потрібно якнайшвидше зняти з себе та з Адріани це любовне закляття. Велика сила потрібна, щоб його накласти, я ж навіть не відчуваю, що під дією чарів, зазвичай вони на мене не діють, а про всі спроби знаю.

Відкрив портал та перемістив себе і Нефтіс до свого кабінету. Чомусь, не зважаючи на ідентичні руни, не довіяв їй. Одразу по зв`язкофону викликав Аверяна, хоч він і виглядав на тридцятирічного та насправді старший за мого батька, той бачив і знає багато. Можливо у нього і той інгредієнт з`явився і швидше дізнаємося чи перебуваю я під чарами.

Дівчина уважна оглянула приміщення. Повиснула у мене на шиї з докором промовила:

- Де ми? Я думала ти одразу в спальню нас перенесеш.

А сором`язливості їй не позичати. Моя крихітка ніколи б не сказала подібного. Порівняння з Адріаною бісило мене. Ці чари сильніші ніж я вважав, навіть зараз думаю про неї. Нефтіс почала грайливо водити рукою на моїх грудях. Я перехопив її долоню:

- Не варто поспішати, крім того, зараз прийде Аверьян.

На щастя одразу після моїх слів з`явився портал і з нього вийшов мій головний заступник та радник. Я зробив крок від дівчини. Не хотілося залишатися в її обіймах:

- Це Аверьян, – найважливіша особа в державі після мене. А це – Нефтіс, у нас однакові руни. – Назвати її своєю дружиною не зміг. Чоловік здивувався та поцілував простягнуту жінкою руку.  – Хочу, щоб ти уважно подивився на наші руни й визначив чи справді вона моя дружина.

Нефтіс вибухнула від обурення:

- У тебе виникли сумніви щодо мого статусу? Як ти можеш сумніватися, невже не відчуваєш почуттів до мене?

Така реакція здалася мені дивною. Навіщо так реагувати, я ж просто хочу впевнитися, а перевіряти поцілунком не підійде, руна на Адріану не реагує, можливо і на інших дівчат теж. Аверьян знайшов слушне пояснення:

- Не хвилюйтеся, просто на Кіросові велика відповідальність, він не може помилятися. Це лише формальність.

Я розщепив жилетку демонструючи руну, яку уважно вивчали. Тим часом дівчина стояла біля мене, так краще було порівнювати наші знаки. Вона озвучила свої здогадки:

- Кірос, то тебе так звати? Ти мені когось нагадуєш, тільки не можу пригадати кого. Цей стародавній інтер’єр, круглі вікна, нас оглядає друга важлива особа держави після тебе…Ти живеш у палаці? Мабуть, важлива персона, хто ти?

Її метод дедукції не дуже спрацьовував. Щоб позбавити її від роздумів, які заважали мені зосередитися зізнався:

- Імператор.

Вона викрикнула від захоплення:

- О, то я тепер імператриця! Подруги помруть від заздрощів. Це ж тепер у мене будуть дорогий одяг, прикраси, прислуга і що ще там належить мати імператриці? Ти ж для мене нічого не пошкодуєш?

Чим більше я пізнавав Нефтіс, тим більше вона мені не подобалася. Замість того, щоб перейматися добробутом населення, дівчина турбується лише про себе. Хоча, якщо вона ніколи цього не мала, то варто їй це дати, для мене ж  звична справа – бути імператором. Аверьян закінчив свій огляд та висловив вердикт:

- Судячи з усього руни справжні й ви дійсно подружжя.

Нефтіс дуже тішилася, аж підстрибнула на радощах. А я… Я й досі розглядав варіанти у яких можливе майбутнє з крихіткою. Щоб швидше зрозуміти якими будуть мої наступні дії, поцікавився в Аверьяна:

- Інгредієнт для того зілля, що ми планували сьогодні випробувати готовий?

Чоловік відходячи до дверей, зупинився та розвернувся до нас:

- Майже, треба, щоб зілля добу настоялося, я це прочитав під час його приготування. Але я думав у ньому вже немає потреби, - трохи запнувшись та подивившись на Нефтіс, яка без комплексів розляглася на дивані, продовжив, - зважаючи на нові обставини.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше