Пастка для ворога

57

Кірос

У задимленому приміщенні намагався намацати Адріану, але попри всі намагання так і не зміг до неї доторкнутися. Неможливість щось побачити не подобалася, насторожувала. Не дарма Нефтіс викликала цей туман, який поволі почав зникати й вже досить швидко повернулася здатність розрізняти предмети у кімнаті. Я роззирнувся і на превеликий подив не побачив нікого крім Аверьяна, який так і продовжував непорушно стояти на своєму місці.

В цю мить найбільше хвилювало де поділася моя крихітка. Вона зникла, так само як і ця аферистка. Невже кохану знову викрали? Прямо у мене з-під носа. До останнього у це не вірив, продовжував оглядати кімнату. Остаточно пересвідчився, що жінок немає і спробував відчути Адріану. Інколи у мене виходило чути її думки на відстані та визначати місце її перебування. Але не цього разу. Як не намагався, крихітка зникла з мого магічного радара.

Добре, що у кабінеті була шафа з книгами, з охайно складеними збірниками заклять. Швидко знайшов закляття перенесення, що раніше застосувала Адріана та спробував переміститися до неї. Воно, на жаль, не подіяло і це свідчило про серйозність ситуації. Я дуже розхвилювався.

Вирішив спробувати зняти чари з Аверьяна, бувши при своєму розумі він допоможе знайти дружину.  Підійшов до нього та перевірив рівень накладеної магії, він високий. Досі дивувало звідки у Нефтіс такі потужні резерви. З таким потенціалом могла б стати чи не найсильнішим магом. Проговорив потрібне закляття й вдалося анулювати її чари. Чоловік злегка потрусив головою і перевів на мене погляд:

- Мені дуже шкода, я все пам’ятаю, але в той момент не міг протистояти, її слова здавалися правдивими.

Згадав той ганебний епізод, коли сам потрапив під такі ж чари, перебував у такому ж стані, тому добре розумів як йому тепер. Але найбільше мене хвилювало не це:

- Є припущення куди могла подітися Адріана?

- Спробуйте знайти її за зв`язкофоном.

Точно, як я сам не здогадався? Спробував її викликати, проте зв`язкофон був вимкнений. Натомість швидко зв’язався зі своїм програмістом та наказав прибути до мене. Поки чекав на нього, нервово походжав по кімнаті. Аверьян винувато озвучував нові факти:

- Насправді тест на кровну сумісність показав, що Нефтіс вам не родичка і не дружина, абсолютно чужа людина. Наявність на ній заклять не встиг перевірити, вона мене зачарувала, але судячи з її поведінки, припускаю, що на ній чари відсутні.

Зараз це найменше хвилювало, головне знайти свою крихітку. Нарешті з`явився Зенон. Переляканий вигляд, худий, з червоними колами під зеленими очима та блідою шкірою, яка майже злилася зі світлим волоссям, змусив сумніватися у стані його здоров`я. Не зважаючи на це, все ж озвучив причину свого виклику:

- Моя дружина зникла, припускаю її  викрали. Зможеш знайти за сигналом зв`язкофону?

Зенон здивувався наявності у мене дружини. Схоже ця новина не поширилася з космічною швидкістю, як я припускав, або він не слідкує за місцевими подіями. Хлопець випростався та з упевненістю заявив:

- Зможу, потрібно лише контактний номер та мій кабінет, там необхідні прилади.

Не вагаючись, надав усю потрібну інформацію та, щоб не гаяти часу, створив портал у вказане місце. Швидко перемістилися у потрібне приміщення, де мерехтіли екрани та голографічні зображення. Зенон скочив у кругле крісло та ввів дані у свій комп’ютер. Ті секунди здавалися мені вічністю. Розумів, що з кожною хвилиною мої шанси знайти кохану зменшуються. Нарешті на голографічній карті міста з`явився червона цятка, яка мерехтіла. Програміст з гордістю заявив:

- Маячок зв`язкофону показує на це місце.

Одразу створив портал та прибув на вказану адресу. Опинився майже у центрі столиці. Навколо оточували високі будинки, на перших поверхах яких розміщувалися розважальні заклади, а поруч атракціони. Це чи найлюдніше та найгамірніше місце не тільки столиці, але й усієї держави. Хтось поспішав по своїх справах, хтось повільно прогулявся за руку зі своєю парою, а хтось на когось чекав. Серед такого натовпу буде складно знайти крихітку, проте заради неї готовий на все.

Оглянувся, але знайомих облич не побачив. Зате імператора, мабуть, впізнали. Дехто почав пильно вивчати поглядом мене та дивуватися – імператор серед простого народу. Зазвичай я одягаю стрічку з вмонтованими обличчями, але цього разу квапився, тому зовсім забув про неї, а ще моя ефектна поява з власного порталу, без використання вмонтованих портометрів не залишилося не поміченим.

 Зенон встиг застрибнути у мій портал, тож тепер стояв поруч і на портативному браслеті вистежував сигнал. Над його рукою майоріло зменшене голографічне зображення вулиці, здавалося, якщо доторкнутися рукою до об’єктів, то можна їх схопити. Він зробив декілька кроків уперед і цятка на карті припинила мерехтіти:

- Згідно з даними, зв`язкофон у цьому місці.

Такий висновок не потішив. Ми стояли посеред пішохідної доріжки, а крихітки ніде не було. Уважно роззирнувся, але це не дало результату. Побачив як Зенон зігнувся та підняв з тротуару навушник. Судячи з усього це був зв`язкофон Адріани. Його викинули, тепер у мене не залишилося сумнівів – мою крихітку викрали.

У роті пересохло від хвилювання. Нефтіс виявилася не такою простою, як я гадав, явно її недооцінив. Почув стурбований голос Зенона:




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше