58

- Ти геть розум втратила? – не стримався я і сильно підвищив голос. Хотілося задушити цю гадюку власними руками, єдине що стримувало, це те, що я досі не знаю де моя кохана. – Адріана на це ніколи не погодиться і я теж. Те, що ти скопіювала руну не робить тебе моєю дружиною.

Нефтіс остаточно збожеволіла. У її думках почув надію, що з часом вона мене причарує і позбудеться Адріани, а я стану її маріонеткою. Більше того, я повинен дати магічну клятву, що не зашкоджу їй і вона залишатиметься імператрицею. Магічна клятва означала не похитність, магія не дозволила б порушити умови обіцянки. Погоджуватися на таке божевілля не збирався, хотів негайно їй вколоти сироватку правди і дізнатися де вона заховала мою крихітку. Швидко створив слабку енергетичну кулю, таку, щоб жінка лише ненадовго втратила свідомість і жбурнув у Нефтіс.

На мій подив куля до неї не долетіла. Кіріан миттю зреагував, опинився біля цієї шантажистки та поставив прозорий щит, який відбив сферу і вона поцілила у мене. Корисне уміння, цікаво що ще він уміє, батьки ніколи не розповідали про його дар. Моє тіло увібрало енергію, електричний струм не зашкодив, сам же його виробляв. Застосовувати силу проти брата не бажав, після такого про наше примирення можна буде забути. Спробував достукатися до нього:

- Кіріане, ця жінка мені потрібна, щоб повернути кохану. Віддай мені її.

- А що пропонуєш взамін? – хитринки в очах брата підказували, що він щось задумав. При моїй спробі почути його наміри, той наче знущався, навмисне думав про муху, яка сидить на стелі. Набридли ці ігри, тому запитав прямо:

- Чого ти хочеш?

- Тобі не здається, що ти не на своєму місці? Ти взагалі не мав народитися. Я старший син і маю бути імператором. Все дуже просто – ти зрікаєшся влади на мою користь і живеш довго і щасливо зі своєю Адріаною. Навіть можу магічну клятву дати – заважати чи шкодити вам не буду. То що ти обираєш: владу чи кохану? Чи не така вона вже й кохана для тебе?

Після такої заяви вимога Нефтіс здавалася не такою і божевільною. У чомусь Кіріан мав рацію – я не повинен був народитися і йому по праву належить престол. Але, боюся, всі ці роки, які він прожив поруч з нарпами, змінили його, можливо, братове правління орієнтуватиметься на інтереси нарпів, а не на добробут людей. Втрачати владу не хотілося, хоч і коли прийде час збирався передати її своєму спадкоємцю, як свого часу зробив для мене мій батько. Охопило неприємне відчуття, що я займаю свою посаду незаконно. Якби ж я знав про справжні наміри Кіріана, то можливо і поступився, але ризик, що він становить небезпеку для людей не дозволяє мені цього зробити. Після таких роздумів уточнив:

- То ви бажаєте правити удвох? Ти – імператор, а Нефтіс – імператриця?

Брат насупився та з огидою поглянув на жінку, якій не сподобалася його вимога:

- Ні, яка з неї імператриця? Може бути хіба що володаркою розпусти та неуцтва. До речі її пропозиція вже не актуальна, а у мене є власна дружина і два сини, – такі відомості про його родину ошелешили. Як? Коли він встиг? Я остопів і на мою реакції брат відреагував з посмішкою, схоже це його веселило, - чого дивуєшся? На території нарпів немає обмежень щодо кількості дітей у сім`ї, і якби ти не намагався їх вбивати, з кожним роком чисельність цих істот зростає.

Мені потрібний час, щоб обдумати отриману інформацію. Всі ці проблеми з владою здавалися другорядними, важливіше – знайти Адріану.

- Безперечно ти й твої сини мають право бути наступними імператорами. Я хотів би розв'язувати це питання у родинному колі, а не через шантаж. Повечеряємо разом: ти, твоя дружина і діти та я зі своєю дружиною і батьками. Мати дуже зрадіє, коли дізнається, що ти живий.

У розмову втрутилася Нефтіс, схоже їй не подобалося, що ніхто не надає важливості її персони. Не могла змиритися з своєю поразкою: «Стільки зусиль і все дарма. Чого варта тільки зміна зовнішності, доводиться носити лінзи синього кольору, що натирають очі, волосся пофарбували у цей страшний чорний колір, а для справжньої блондинки це важке випробування, хоча похід в солярій мені сподобався». Зрозумів, що вигляд дівчини намагалися зробити схожим на мій чи Адріани, щоб я сприйняв це як ще один доказ істинної пари. Гнівно зиркнула на Кіріана:

- Як це мило! Возз'єднання родини. Але ви забули головне – тільки я знаю де Адріана і жодні сироватки правди не змусять мене сказати про місце її перебування, тож вважаю, що моя пропозиція актуальніша за твою. Ти – нічого не знаєш.

Брат міцно схопив жінку за руки та смикнув до себе. Одну долоню запустив у її волосся та різко потягнув. Вона запищала від болю і Кіріан потішаючись пригрозив:

- Існують інші способи добути інформацію, надзвичайно гірші за сироватку правди. Ти служиш мені і виконуватимеш усе, що я скажу. Чи ти забула де я тебе знайшов і підібрав? Може повернути тебе назад?

В її думках почув страх та розчарування. Уперто намагалася подумки не виказувати своє колишнє місце перебування, а ще боялася Кіріана і тих речей, які може він зробити з нею. У її голові промайнули жахливі картинки за участю мого брата. Я бачив як він катує людей, безжально та безпощадно, як убиває невинних дітей та живцем спалює якусь жінку. Не міг чути те все звірство, і сподіваючись, що це лише вигадки Нефтіс, яка спеціально для мене викликала такі картинки, перемкнувся на думки Кіріана. Він був упевнений у своїй перемозі, яку жінка фактично підтвердила:

- Не треба, я обіцяю, що більше не помилюся.