@ Глава 5

Глава  - 5

   - Привіт, красуня! Твої фото безперечно прекрасні, проте й квартира твоя нічогенька! Як на мене, трошки затісна, але прикольна. А головне те, що її можна запросто знайти. - йшлося у повідомлені. 

   - Дивно, з чого цей персонаж зробив такий висновок? - Дівчина відсторонилася від монітора та оглянула своє помешкання прискіпливим поглядом. -Нормальна квартирка. Так, може для когось і малувата, проте моя власна. Але ж чому він так вирішив? Можливо це хтось з моїх друзів. Ану давай дізнаємося що ти за один? - Єсенія перейшла на сторінку автора настільки дивного повідомлення. Проте, судячи

 з усього, сторінка була фейкова. Ніяких особистих фото, майже ніяких дописів. Та й загальна інформація була відсутня як така. На аві стояла фотокартка - одна одинока троянда перев'язана жовтою стрічкою. 

   - Це вже навіть не прикольно. - Сеня ще раз перечитала дані, на цей раз більш детально аналізуючи кожне слово. - Чорт би тебе вхопив. Крім ніка “Усе Тобі” і цієї придуркуватої троянди нічого не зрозуміло. Що саме “Усе” і кому “Тобі“? Дівчина явно була схвильована тому вона повернулася на сторінку з вхідними повідомленнями та задумалася. Але майже 

відразу підхопила телефон та набрала номер Андрія. 

   - Алло... - почувся в слухавці дещо стомлений голос товариша. - Я слухаю. 

   - Андрюх, це я. Спиш? 

   - Сенька, та вже дрімав. А що, щось сталося? 

   - Та можна і так сказати. Уявляєш, хтось пише мені з “лівої” сторінки. Розказує, що в мене маленька квартира. Таке враження, що побував тут. Не знаєш бува, хто це може так по ідіотському жартувати? 

   - Ну не я так точно. А ти в профіль ходила? Що нік, ава, місця де буває? Не можеш впізнати чи що? 

   - В тому то і справа. Що цього нічого не має. Тобто є, проте нічого не дає. От і подумала, що може ти знаєш. 

   - Сень, подумай сама чи мало в інтернеті придурків? Ну побачив на фото гарну дівчинку, ти ж головне фото нарешті змінила. Вирішив додатися в  друзі, може навіть написав якийсь коментар 

чи повідомлення, а ти відхилила чи взагалі не відповіла. От і створив цей чувак фейк що б з тобою потоваришувати. Не накручуй себе. 

   - Думаєш? 

   - Так, звичайно.  

   - А звідки він тобі дізнався, що квартира у мене маленька? 

   - Господи, ну може на фотках де побачив. Ти ж фотокартки зі своєї домівки заливала? От і склав два та два.  

   - Блін, а ти правий. Зовсім недавно ж пост писала проте, що як добре що квадратних метрів в розпорядженні не так і багато - за годинку можна все вилизати до блиску. Ото я дурна вже, накрутила себе. Пробач, друже, спи далі. 

   - Ну от бачиш. Так що, Гусінь моя ляклива не кіпішуй, все ок. Добраніч. 

   - Добраніч. До вихідних.  

   Телефонна розмова закінчилася, а дівчина все ще прокручувала в голові сказане Андрієм. 

   - Недарма по ходу він собі такий нік обрав. Я б зараз уже з глузду з'їхала від переживань, а він раз і заспокоїв. Єсенія ще раз відкрила повідомлення та натисла “Відповісти”.

   - Дякую, що помітив(ла). Дійсно, квартирка у мене досить маленька, проте затишна. Коротше мене дуже подобається. Як я і написала у пості.(Спасибі, що читав(ла) ). Може давай познайомимося? - Дівчина задоволена собою відправила повідомлення та вже почала готуватися до сну, як значок, що відповідає за вхідні знову заморгав. 

   - Ти не зовсім правильно зрозуміла, моя Єсенія Горшак. Але я радий, що мені відповіла, це значить, що між нами таки є зв'язок. А отже я був правий. А тепер до справи, я не тільки читаю твої пости, лайкаю твої фото а й слідкую за тим, що би все було ок. Тому, ти можеш мені сміливо подякувати. 

     У рудої красуні пройшовся холодок по спині. Переглянувши ще раз декілька крайніх постів і фото, вона здивовано відмітила, що під кожним з них дійсно красувалося натиснуте сердечко від імені дивного користувача з ніком “Усе 

Тобі”. Більш того, кожен комент, що виражав незгоду з якимось із висловів Єсенії був  практично відразу засуджений дописувачем з одинокою трояндою перев'язаною жовтою стрічкою на аві. 

   - Дякую тобі за турботу. - злегка тремтячими руками почала набирати Сеня. - Проте не варто аж так впадати у крайнощі. Люди мають право погоджуватися чи навпаки не погоджуватися з моєю точкою зору. Я на це не ображаюся і тобі не раджу. Гарної ночі. 

   - Ти знову не зрозуміла, проте це нічого. Я доведу тобі свої наміри, дівчинко моя. Ось побачиш. А тепер відпочивай. Солодких снів, тобі та твоєму зайчику. 

   Дівчину кинуло в холодний піт. Вона з силою закрила кришку ноутбука та кинула занепокоєний погляд на софу. Там дійсно на вже розкладеній постільній білизні сидів милий великий плюшевий заєць 

з синіми очима. Єсенія обожнювала цю іграшку(адже саме його подарували дівчині 

на шістнадцятиріччя) і часто спала з ним. Вона обняла свого улюбленця і спробувала заспокоїтися.  

   - Це просто придуркуватий жарт, правда ж, Зая? Я ж і тебе викладала в мережу. От він і запам'ятав. Ти ж постійно кочуєш тут, не складно вирішити, що саме ти складаєш мені компанію і в ночі. Правда ж?  Але ми ж з тобою не з тремтячого десятка і не будемо забивати голови якимось не зовсім адекватним користувачем. Досить буде просто його ігнорувати або ж відправити в бан.

   Єсенія ще довго намагалася прийти до тями та заснути.