Підкорити боса за 60 днів

Глава 2

Чи на щастя, чи на біду, але розбиті мрії Нати не обмежувалися тільки особистим життям. Виявилося, що зрадник – її шеф! А значить, вона втратила і роботу. Точніше, з роботи пішла сама, написавши заяву «за власним бажанням». Ну а хто б не пішов за таких обставин?! І справа навіть не в тому, що в майбутньому їй довелося б регулярно зустрічатися з його дружиною, а в тому, що довіру було зруйновано. Та що там, Арсенін скористався нею у своє задоволення і відправив до смітника!

Не знаю, на що він розраховував, вступаючи у ці стосунки і потім закінчуючи їх так негарно, але вчинив недалекоглядно, бо позбувся не тільки «постільної грілки», але і цінної співробітниці. Ось і вийшло, що після самозвільнення Натки керівнику знадобилася нова помічниця, і терміново. На цьому я і вирішила зіграти, а сестра хай і неохоче, але підтримала мою ідею.

Світланка, яка працювала у відділі кадрів, була її нерозлучною подружкою. Дівчина не знала всіх подробиць звільнення сестрички, за офіційною версією Наталка просто вирішила перейти в компанію Олега Світличного, який був другом Арсеніна зі шкільних часів, бо там для неї було більше перспектив. Не знаю, що там за друг, але він дуже чуйна людина, якщо підтримав безпорадну дівчину і не дав залишитися без роботи. Або Олег Віталійович просто не хотів скандалу і побоювався, що Ната може створити Руслану проблеми, якщо залишиться «на бобах».

Загалом, Світла знала тільки те, що «дуже добрій подружці» Нати, тобто мені, терміново потрібна робота, і влаштувала все в кращому вигляді: принесла на стіл босові три резюме (в тому числі і моє), дібравши здобувачок так, щоб на їх фоні я виглядала найбільш вигідно. Перша була занадто розмальована і поглядала з фотографії нахабним поглядом, в іншої окуляри на пів-обличчя і за ними навіть очей майже не видно. Ні, я не хочу сказати про дівчаток нічого поганого (сама знаю, що судити людину по зовнішності – остання справа), може, в душі вони дуже хороші, але чисто візуально мені програють, що нашим планам тільки на руку. Та й робота мені, чесно кажучи, зовсім не завадить. Так чому б не поєднати?

У нас вийшов такий чудовий жіночий тандем! Світла заочно познайомила мене з життям офісу, все докладно розповіла, що до чого і чому, донесла останні плітки. Сама вона, як виявилося, зустрічалася з Артемом з відділу маркетингу, а ось про стосунки Натки та Арсеніна не знала, тому що ці двоє дуже добре шифрувалися. Сестра-то гадала, що він просто не хоче зайвих розмов серед співробітників, а виявилося, не бажав розголосу і проблем з майбутнім весіллям.

Так, ми могли б розбовтати йому на зло і зустрітися з нареченою, можливо, навіть влаштували би скандал, а далі що? Наречені як-небудь помирилися б, бо шлюб за розрахунком. Ні, цей гад повинен страждати! Пройти через все те, через що довелося пройти моїй сестрі, навіть більше! І щоб весілля зірвалося остаточно! Саме з такими думками я збиралася на співбесіду і ретельно добирала гардероб, дивлячись у дзеркало на свою витончену фігурку і радіючи, що моє тіло красиве й жадане, тобто є ідеальною приманкою.

Але якщо б ви знали, яких зусиль мені коштувало стати саме такою і повернути те, що втратила, – колишню себе. Я йшла до цього довго і болісно, проте тоді, на мій нещасливий випускний, перебувала лише на початку шляху. Сестра в той час була вже студенткою. Саме вона витягла мене з похмурого настрою і допомогла зберегти про випускну ніч хоча б якісь приємні спогади.

Я вперше гуляла з її друзями, дорослими хлопцями і дівчатами. Мене не сприймали серйозно, так, милий пупсінь, але поставилися доброзичливо, як до колективної молодшої сестрички. Молоді люди ігнорували в мені жінку, але прийняли до лав друзів. А мені і не потрібна була в той день романтика, хотілося просто розслабитися і добре провести час.

Зі вступом до ВНЗ проблем не виникло, я готувалася як проклята і пройшла на бюджет, а от схуднути виявилося куди складніше, ніж розраховувала. Початок першого курсу перетворилвся на пекло. Мене прозвали Пампушкою, хлопці нехай і добродушно, але жартували і час від часу намагалися вщипнути за бочок, а я жартувала і тільки дивом стримувалася, щоб не шандарахнути найактивніших книгою чи папкою з рефератом. Дівчатка теж поглядали поблажливо і при обговоренні хлопців прозоро натякали, що тут їх територія і мені шукати немає чого. Ха, дуже треба!

Зайва вага мене пригнічувала, я відчувала себе неповороткою, пробіжка до метро була тим ще випробуванням. Я більше не могла одягати улюблені речі, елементарно в них не влізала. Мій імідж зазнав серйозних змін, доводилося купувати більш мішкуваті речі, які приховували б складки на спині, животик і роз’їдену дупцю. Якби була такою завжди, то це, мабуть, відчувалося б не так гостро (адже живуть собі набагато гладкіші люди, і нічого, відмінно справляються), але я ж пам’ятала себе іншою і відчувала, що майже деградую.

Все частіше надходила невпевненість, відчуття, що я не така, як більшість, що прямую у прірву. Я соромилася себе, хоча дуже намагалася цього не показувати, не могла прийняти свій новий «образ». Вже давно не накидалася на солоденьке, яким колись заїдала стрес, але вага відмовлявся знижуватися. Кажуть, у таких ситуаціях дуже важливий психологічний стан людини, а у мене після всього пережитого нерви ні к бісу. Вовка, скотина така, не тільки розбив мені серце, він сплюндрував моє подальше життя.

У нашій групі я була єдиною «дамою з формами», тому мені навіть ні з ким було розділити свій «тріумф». Тільки Ірка Земцова, мила і струнка, прийняла мене такою, якою я була. Зараз вона вже давно заміжня (ще на четвертому курсі уклала шлюб з коханим) і переїхала в інше місто разом з обранцем. Напевно, тепер зрозуміло, чому я не стала заводити тісну дружбу ні з ким з колег навіть після того, як привела себе до ладу?!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше