2

Наступні кілька тижнів проминули для мене в звичному, буденному, одноманітному ритмі. Зранку на роботу, потім звичні домашні справи, телевізор і сон. На вихідні коли приїздив син з коледжу ми виїздили з міста на рибалку. Не те щоб я був таким заядлим риболовом, але син єдина близька людина яка ще залишилася в мене на цьому світі. А ранкова прогулянка на природу найкраща можливість побути разом. На спиртне я за весь цей час навіть і не глянув.

Робота, повсякденні клопоти, втома й відсутність настрою призвели до того, що я так і не бачився з Вадимом. Приятель сам нагадав про себе. Напередодні вихідних він подзвонив мені й поцікавився чи не маю я бажання з’їздити в неділю в ліс на шашлики. Особливого бажання вирушати кудись у мене не було, та відмовляти чи не єдиному другу не хотілося. Тож я сказав, що погоджуюсь й поцікавився з якої причини буде святкування.

Вадим радісно хмикнув в телефонну трубку та з неабиякої іронією в голосі повідомив, що це буде день народження в подруги його дружини. Тої в якої я ночував п’яний нещодавно. Мовляв тоді я їй дуже сподобався, і вона попросила його, передати це запрошення на свої уродини мені.

Щось мені в інтонації приятеля не сподобалося, та давати задній хід було вже запізно. В неділю, я так-сяк привів себе до вигляду статечного, солідного мужчини. Одягнув давно не ношений костюм, взув до блиску начищені туфлі, навіть зав’язав ненависний галстук. Завчасно куплений подарунок і букет квітів був під рукою коли друзяка Вадим посигналив мені з під під’їзду своїм автомобілем.

Очманілий син ошелешено глипав очима на всі ці мої збори-приготування. А коли я вже був на порозі нашої квартири попрохав довго не затримуватися. Сказав, що сьогодні у нього до мене є дуже серйозна розмова, і бажано щоб я був у пристойно-тверезому стані. Слова сина боляче зачепили струну гордості мого чоловічого єства, тож спускаючись по сходах, я дав собі клятву сьогодні тримати себе в руках.

Саме святкування уродин вдалося на славу. Півгодини їзди на старенькому, порепаному «Мерседесі» приятеля і ми опинилися на мальовничій лісовій галявині. Всю дорогу я просидів поряд з іменинницею, на задньому сидінні автомобіля, і міг нишком добре її розгледіти. На свіжу голову, Наталя видалася мені доволі симпатичною та привабливою жіночкою.

Кругле обличчя молодички було увінчане шевелюрою з короткого яскраво-рудого волоссям. На личку іменинниці іскрилися приязню ясно-карі очі наче прикриті зверху тонкими дугами брів. Пухкі щічки вдало гармоніювали з маленьким, акуратним носиком та ледь усміхненими вустами. Одягнута іменинниця була в тонку блакитну кофтинку й чорні брюки, що вигідно підкреслювали спокусливі округлості її тіла. 

За час поїздки я з Наталею обмінялися лише кількома фразами. Я почував себе трішки ніяково, в її компанії, пригадуючи не надто приємні, для мене, обставини нашої попередньої зустрічі. А вона мала і без мене з ким потеревенити. Дружина друга, Таня, була невгамовною базікою та пліткаркою, тому півгодини їзди ми були змушені слухати це своєрідне «новинне радіо», котре посвятило нас в усі перепитій особистого життя наших знайомих, приятелів та друзів.

За неписаною чоловічою традицією приготуванням шашликів зайнявся ми, мужики, тобто я з Вадимом. Жінки лише допомогли розкласти святковий стіл та й пішли прогулятися лісом теревенячи про своє. Коли вони зникли між деревами друзяка змовницьки підморгнув мені, і натягуючи м'ясо на шампури лукаво поцікавився:

– Що там у вас з Наткою було тоді?

– Нічого, – сердито буркнув я. – Я ж був п’яний в дим.  

– Чого ж вона тоді так наполегливо намагалася запросити на своє день народження?

– А мені звідки знати? – моє роздратування почало зростати все більше й більше.

– Дивні вони ці жінки, – примирливо промовив товариш. – Ніколи не збагнеш їхньої логіки.

Мені залишалося лише погодитися з приятелем. І поки Наталя й Таня шукали собі ромашки в лісі, ми встигли засмажити дуже смачні шашлики. За святковим столом я був надзвичайно чемним. Пригубив лише першу чарку за здоров’я іменинниці, а потім пив лише пиво та мінеральну воду. Вадим, як шофер, мене підтримував, зате жіночки неабияк розслабилися при допомозі винця.

Після випитого алкоголю і шашликів їх потягнуло на розваги. Вадим увімкнув магнітолу в своїй машині й Таня потягнула його до танцю. Мені нічого не залишалося як стати партнером Наталки. Я пригорнув її до себе і ми почали танцювати. Тіло жінки було спокусливо-жарким і хвилюючо-дражливим. Я вдихав квітковий запах її волосся відчуваючи як починаю п’янію від нього мов від спиртного. Руки Наталки в’юном обвилися навкруг моєї шиї, а вуста щось шепотіли мені на вухо. Та я вже практично не чув її слів, зі здивуванням відзначаючи, що демон чоловічого бажання, про якого я вже не згадував стільки років, починає прокидатися в моїй душі.

Після першого танцю був другий, і третій… Потім ми повернулися до святкового столу смакувати різноманітними наїдками. А дальше знову повторилися танці. Ось так у розвагах, жартах і здравицях на честь іменинниці й не помітили як день перетворився у вечір. Вже прощаючись я мав велике бажання по-джентльменське провести Наталку додому та ще трішки поспілкуватися з нею. Але попередження сина про серйозну розмову, яка у нас мала відбутися перекреслили ці наміри.